Системна фотозйомка: як воно на практиці

Що найбільше мені подобається у фотографії, так це те, що не буває двох однакових фотосесій. Навіть здавалося б одна і та ж локація з одним і тим же світлом, проте кожна модель вносить свою неповторну родзинку, яку треба відкрити зрозуміти і передати. А особливо цікавими є ті проекти, які передбачають певні системні речі і не обмежуються однією фотосесією. Нещодавно якраз довелося попрацювати у команді фахівців над просування нової концептуальної кав’ярні з орієнтацією на туризм. Отриманий досвід є просто неоціненним. Тож трошки поділюся своїм баченням щодо роботи фотографа у системних проектах.

Одразу скажу як на мене працювати у команді куди цікавіше. Тут є свої труднощі та переваги. У нашому випадку на кінцевий результат впливали власник кав’ярні, піар-менеджер, прожект-менеджер, дизайнер ну і звісно фотограф. Тож пошук компромісу іноді займав тривалий час. Проте незважаючи на це є і одна суттєва перевага: прийняття рішень випадає не на одну голову, відтак конкретики значно більше і пошук способів реалізації є куди більше.

Системна фотозйомка: про об’єкт проекту

Трошки про об’єкт проекту. Кав’ярня «У Марціна» (їм спасибі за цікаву роботу і креативно проведений час) є втіленням міської легенди про ліхтарника Марціна. Кав’ярня – колишня квартира цього персонажа де мала б уособлюватися уся легендарна атмосфера тих часів коли жив наш персонаж. Отож перед командою постало завдання провести промокампанію для до урочистої презентації і легенди і кав’ярні. Звісно завданням фотографа тут було творення образів, чи то пак мультимедійного контенту для постів і графіки.

Системна фотозйомка: підготовка

Відверто скажу коли приступив до роботи, поняття не мав з чого розпочинати. Проте у нагоді стала практика з відеографічної діяльності та журналістики. Отож перед тим як приступати до будь-яких дій варто добре вивчити об’єкт зйомок і побажання замовника. На цьому етапі виплило багато цікавих моментів. По-перше логотип кав’ярні нас чітко зорієнтував у якій стилістиці варто було працювати. А це саме 20-30 роки минулого сторіччя. Тобто працюємо в ретро-форматі. Далі враховуємо усі побажання команди. Ось тут зрозумів що сесія буде не одна а декілька і доведеться працювати у декількох фотографічних напрямках. Як мінімум: портретна фотозйомка, предметка і зйомка інтер’єрів.

Наступним етапом підготовки є укладання плану зйомок, який би враховував не лишень час, але й певні змістовні дані. Благо на цьому етапі уже володів переліком постів та контенту для якого має бути зроблено фотографії, тож запланувати усе вдалося швидко. І саме на цьому етапі була підтримана пропозиція фотографа ввести ще одну сюжетну лінію, а саме пана Марціна – як образ. Насправді воно нам лишень ускладнило роботу, проте згодом стало зрозуміло що без цього сюжету ну ніяк.

Зрештою  усю роботу було поділено на 4 етапи чи то пак сесії

  • Інтер’єри і фуд-зйомка
  • Відвідувачі з кавою на вулиці і в приміщенні
  • Фотозйомка пана Марціна
  • Репортажка на презентації

Основа для практичної роботи майже готова. Залишається лишень збагнути як технічно усе реалізувати. Тобто планування дає вам можливість уявити загальний боєм роботи і відповідно аргументи для підбору техніки. На нас очікували зйомки як на вулиці так і в приміщенні. А ще зважаючи на стилістику нам знадобиться широкий арсенал приладів. Отож  перед зйомкою в комплект обладнання беру повно кадрову камеру, фотоспалах, набір м’якого постійного світла, об’єктиви: портретник і обов’язково ширококутник, а також ширококутну насадку.

 

День перший – предметка інтер’єри

Кожен день зйомок був особливий, оскільки були поставлені абсолютно автентичні завдання. У перший день мали передати атмосферу кав’ярні через її інтер’єр та страви, які готують її бармени. Ускладнювало роботу той факт що кав’ярня відносно невелика з а площею. Тож першу половину сесії власне було приділено інтер’єрам, оскільки в ранкову пору тут ще не було відвідувачів.

І декілька ремарок стосовно фотографування інтер’єрів. По перше в арсеналі завжди варто мати об’єктиви з широким кутом. Звісно і підійде 18 мм, проте якщо володієте 16мм чи 14 мм-вою оптикою це лишень ваша перевага і комфорт у роботі. Особливо стосується роботи у маленьких приміщеннях. Якщо таких немає як варіант використовуємо ширококутні насадки, хоча тут є свої нюанси, про які не раз писали на сторінках цього блогу. Для загальної чіткості варто використовувати прикриту діафрагму від F/9. Хоча знову ж це все умовно і буде залежати від умов і оптики яку використовуєте.

Далі в тому ж інтер’єрі було розгорнуто студію по фотографуванню предметки і особливо страв. Тут дуже є багато нюансів. Думаю згодом в окремій публікації поділюся своїми думками стосовно фотографування  страв та продуктів харчування. Зазначу лишень одне: без спец ефектів тут не обійтися. Світло і кольорокорекція на пост обробці тут необхідна.

День другий – відвідувачі з кавою

Щось цікавіше. Сьогодні в кадрі живі моделі, а це не тільки зйомка але й спілкування. Звичайно вони для нас моделі а не масовка, хоча в кадрі по двоє і по троє. Здавалося б зіграти задоволеного клієнта від смаку запашної кави не так і складно. Та ні були не одні дублі. Що приємно усі старалися.

Насправді це класична схема роботи з моделями у студії, хоча і локація часто виходила на вулицю. Працювати з відомою і добре знайомою моделлю це одна справа. Але коли ти людину бачиш перший раз і маєш дедлайн на неї 15 хв. Чи і кращому випадку півгодини – мозок починає закипати. В такі моменти розумієш складність роботи фотографа в студії, оскільки той має бути не лишень класним камераменом, але й психологом. Це окремий світ, про який також варто написати окрему публікацію і мабуть не одну.

День третій – зйомки пана Марціна

«І хто ж тебе потягнув за язик на підготовчому етапі» – питав себе не раз, проте ідея виявилась виграшною і оправданою. Образ легендарного ліхтарника пана Марціна формували з логотипу, який раніше розробив дизайнер і мабуть він мав би бути відповідальним за образ. Молодий проте досвідчений інтелігентний чоловік, одягнений по моді тих часів. Ось таким мав би бути пан Марцін.

Модель насправді зайшлася швидко, проте сам образ довелося ліпити декілька днів. І найцікавішим виявився пошук вбрання. Благо допоміг місцевий театр. І хоча пан Ігор по професії не модель, проте свою роль зіграв чудово: процес фотографування відбувся на одному подиху.

І тут варто поговорити про стратегії в межах конкретних фотосесій. Тобто кожна фотосесія мала ще певні внутрішні стратегії які варто було досягнути в процесі фотозйомки. І якраз їх найбільше було саме при роботі з образом Марціна. Можливо точніше буде сказати сюжети. Ще на етапі планування було сформульовано завдання що має зробити світлини пана Марціна в інтер’єрі кафе, за кавовим апаратом, пан Марцін п’є каву, пан Марцін на фоні древнього міста, пан Марцін на фоні кав’ярні, пан Марцін з рекламною спотикачкою. Маючи такі заготовки процес зйомки пішов врази швидше оскільки не витрачався час на пошуки чогось нового, а навпаки на роботу над деталями, що безсумніву позитивно відіб’ється на якості світлин.

День четвертий – репортажна зйомка з відкриття кав’ярні

Якщо попередній день був кульмінацією цього проекту, то останній день був логічним фіналом, де фактично фотограф майже відпочивав, оскільки більшість світлин забезпечили журналісти і інші фотографи що прибули на подію. Хоча знову ж це не був привід розслаблятися. Можливо це й не стосується фотографа а швидше прес-посередництва, проте декілька ключових сцен варто тримати у кадрі. Робиться це для страхування у випадку відсутності хороших кадрів у медійників і у випадку відсутності медійників, як таких. Ваші кадри стануть хорошим і іміджевим доповненням до прес-пакету, якщо ви такий запланували.

Системна фотозйомка: поради та висновки

З цього досвіду для себе зрозумів, що робота над системними проектами дещо відрізняється від звичайних фотосесій. Найчастіше вам доведеться працювати командою а не наодинці і реалізовувати не своє бачення а те що передбачає проект. У цьому криється як позитив так і негатив системного процесу. З одного боку вам не варто ламати голову що і як знімати бо більшість моментів буде передбачено технічним завданням, а з іншого боку це певні обмеження для творчості і сповільнення фотографічного процесу як такого. Та все ж результати таких фотосесій врази вагоміші і глобальніші ніж звичайної одинарної фотосесії.

Для того щоб успішно провести таку зйомку рекомендую як і при створенні кінострічок завчасно продумати та спланувати весь процес. Сесії продумати максимально до деталей та можливостей що суттєво вам на практиці зекономить час і нерви. Часто-густо буває що не все йде по сценарію, але на те він і сценарій щоб мати можливість у ньому щось змінювати. Ну і зрештою пам’ятаймо, що системні зйомки передбачають різножанровість, тому  для успішного результату також варто уважно ставитися до організації виробничого процесу. Це стосується як технічної частини, так і творчої. Щодо останньої, якщо відчуваєте, що в якомусь жанрі ви не сильні, попросіть колегу вам допомогти. З одного боку ви прикриєте слабкі сторони, а з іншого воно не суттєво здорожчає фотографічні послуги.

І загалом якщо вам пропонують участь у таких системних проектах варто погоджуватися, оскільки це завжди новий і просто фантастичний досвід, який не завжди вдається набути і за десятки простих сесій. Бажаю вам системних замовлень і все стороннього фотографічного розвитку. Зустрінемось у наступних публікаціях.

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *