З пост-обробкою чи без пост-обробки

Знаю що тема – суцільна риторика, без конкретних відповідей, і до питання “з пост-обробкою чи без” ми вже не раз зверталися.  Проте як і ви, теж фотограф і теж маю свої переконання та вірування. Проте мабуть у цій публікації навіть не це є головним. Підштовхнув до написання цього невеликого поста майстер-клас одного з амбасадорів компанії Canon. З етичних міркувань не буду посилатися на прізвища. Так от під час цього уроку даний фотограф активно проштовхував ідею фотографування прямо на JPEG без подальшої обробки, мовляв це вершина професіоналізму фотографа, а усі решту це так аматори і не більше. Відверто часто подібну тезу чую і від старших фотографів які захопили ще еру плівки і т. д. Можливо й справді у цьому криється істина фаховості фотографа?

З пост-обробкою чи без – на практиці

А що каже практика? Особливо на старті вам аж ніяк не вдасться з перших кадрів потрапляти  у задуману сцену. Звісно мова йде про фотографування в ручному режимі, хоча і півавтоматичні також будуть грішити.  Справді з часом вивчивши роботу вмонтованого експонометра, пристосувавшись до характеру конкретного об’єктива ви щораз будете наближатися до задуманого ідеалу, та все ж як показала практика – не наблизитесь ніколи. Власне пост-обробка це саме ця «докатка», яка дасть змогу розставити усе на свої місця. Я прекрасно розумію старших фотографів і не в ніякому разі не піддаю сумніву їх уміння максимально ефективно працювати в уявному віртуальному світі. Проте на вулиці 21 сторіччя – ера цифрового фото, тож дива та вміння закритими очами потрапляти        в точку відношу радше до циркових трюків чи рекордних досягнень, але аж ні як не до комфортного процесу фотографування.

У чому проблема

Чому так? Ситуація мені нагадує рух наосліп у темній кімнаті. Не пробували? А мені свого часу так доводилося робити не раз і не заради розваги. Так от що головне у такій ситуації? Головне побудувати систему точок відліку та контролю. Тут треба мати добре тактильне відчуття в руках і ногах і неспішно прощупувати простір. Ось якийсь предмет дуже нагадує стілець і це для нас буде перша точка дотику. Рухаємося далі справа від стільця щось велике і це без сумніву стіл. О простір між стільцем і столом нам знайомий і вже безпечний для руху. І так крок за кроком ми вибудовуємо в уяві загальну картину кімнати.

Щось подібне відбувається з побудовою кадру під час фотографування. Тобто ми маємо мати якісний інструментарій для формування наших точок відліку. Такими точками має буте добре розуміння експозиції у кадрі, добре розуміння композиції у кадрі.

З пост-обробкою чи без – як з сучасними точками відліку

А тепер давайте глянемо на наші «руки» і «ноги», які нам пропонують сучасні фотокамери. До ваших послуг є оптичний видошукач і екран. Скажіть будь-ласка чи одразу ви по цих пристроях можете зрозуміти яка саме експозиція буде у кадрі?. Ще з екраном якось з тривалим часом можна вирахувати похибку і то вона нівелюється зміною освітлення навколишнього середовища, а от з оптичним видошукачем ну ніяк ви таких речей не передбачите. Отож залишається як на підводному човні рухатися по приладах (показники експонометра і гістограми). Та знову ж і ці прилади не ідеальні і достатньо малоінформативні. Тому крути не крути але будемо рухатися довкола і по відносних відчуттях.

Пригадую спробував оглянути видошукачі і екрани камер Canon, починаючи від п’ятака першого і до п’ятака четвертого. Звісно прогрес не стоїть на місці і екрани стають більшими, контрастнішими, з кращою роздільною якістю. Оптичні також висвітлювалися збільшували покриття кадру. Та маємо визнати вони ще такі далекі від ідеалу, через погляд у який ми отримували те що бачать наші очі і воно б відповідало показникам експонометра та гістограми. Тож про яке професійне пряме фотографування на JPEG може в сучасних умовах йти мова. Так для кадрів хронік для домашнього альбому – питань немає, оскільки такий спосіб фотографування має й низку технічних переваг. Проте коли мова заходить про професійну фотозйомку, однозначно доводка до ідеалу вибачте компанії Canon Nikon буде відбуватися на зовнішньому обладнанні, оскільки ваші вироби такого забезпечити наразі не можуть.

Замість висновків

Та знову ж висувати претензії до виробників щодо обладнання мабуть неправильно, оскільки інші їх прилади готові і це питання вирішити. Ну не можуть вони усі плюшки помістити в один прилад – маркетинг не дозволить. А ось висувати претензії щодо відбору амбасадорів думаю таки варто, оскільки через таких філософів вводяться в оману не лишень клієнти, але й в кінцевому результаті страждає імідж самої компанії.

Сподіваюся що маю однодумців стосовно даного питання, проте готовий вислухати думки і аргументи протилежної сторони, які можете викладати у коментарях тут на сайті. Буду радий почути вашу думку.

5 коментарів

  1. fedir_foto 16.05.2020 Reply
  2. Андрей профи 21.07.2020 Reply
    • Yaroslav BaranAuthor 21.07.2020 Reply
  3. Андрей Пахомов 13.09.2023 Reply
    • Yaroslav BaranAuthor 28.09.2023 Reply

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *