Бюджетна оптика та її «сюрпризи»

Як не дивно, але причиною написання даної публікації стало наше небесне нічне світило – місяць. Та мова не про нього а про дорогу і дешеву оптику. Знаємо що є така і є така, і інколи при однакових технічних характеристиках вартість може відрізнятися врази. Тож далі розповім один з випадків який розповість про приховані сюрпризи дешевої оптики.

Насправді усі ми знаємо що дешевші об’єктиви  будуть чимось  обділені. Скажімо оптичним стабілізатором, або якістю деталей з якої він складається. Якщо чесно мене це ніколи не зупиняло головне щоб лінзи були добрі. І справді часто густо коли купуємо китайські об’єктиви поряд з недуже продуманою механікою оптичні властивості достатньо терпимі. Проте моя історія про два об’єктива достатньо відомого виробника але різних цінових категорій.

Передісторія наступна – тривалий час маю особливу любов до місяця. Свого часу побачив декілька цікавих світлин зроблених на фотокамеру не знаю насправді якими фотографами і ось уже п’ять років намагаюся повторити ці кадри  використовуючи підручні засоби. Мене у цьому історично-референсному кадрі  полонила деталізація поверхні місяця.. П’ять років пошуків формули і ось нарешті я наблизився до мети проте відкрив для себе істину що таки вартість суттєво впливає і на оптичну якість об’єктивів.

Знайомтесь два останні герої у полюванні на місяць: бюджетний об’єктив Sigma 70 – 300 mm F/4.5 – 5.6 та  теж трохи дорожчий, проте з бюджетного сегменту Sigma 18-250 mm F/3.5 – 6.3. Останній до речі має поломку трансфокатора, тож зум регулюється банальним висуванням хобота. Тобто чистий мануал. Так я їх насправді використовував у полюванні на місяць і раніше, проте цього разу зміною стало те що використовую їх на бездзеркальній камері з матрицею на 42 мегапікселі.

Як гадаєте, який об’єктив вибрав для астрофотографії. Так саме з 300 мм. Адже зум тут буде врази кращий. Скажу кадри вийшли не погані, хоча раніше вдавалося робити і трохи чіткіші кадри іншим набором. Та все ж деталізація і неможливість сфокусуватися навіть вручну на дрібному об’єкті мене цілком не задовольняли. Декілька спроб і вийшло те що вийшло. Через два дні знову випадає чудова ясна ніч з яскравим місяцем.

Sigma 70-300 mm.

 

Проаналізувавши усю попередню фотосесію вирішую ще зробити одну спробу проте прикрутити об’єктиви який виставив на продаж на запчастини з 250 міліметрів на борту. Так цей об’єктив темніший, але як не дивно це зіграло позитивну роль. І ось розглядаю кадри та розумію – я наблизився до мети.

Sigma 18-250mm.

В чому проблема і де тут зарита собака. Насамперед у ціновому діапазоні Sigma 70 – 300 mm десь у тричі дешевший від Sigma 18-250 mm. І як показала практика лінза в такому гаджеті на дрібних деталях відчутно мутніша ніж у дорожчого брата по бренду. Справді при звичайному фотографуванні цю різницю й годі запримітити, проте не з місяцем. І ось тут якраз ховається та собака про яку виробники воліють мовчати а саме в оптичній роздільній здатності скла. Тобто у дешевших об’єктивах відомих брендів і оптика буде куди слабшою. Я собі тепер тільки можу уявити якщо б у мене була оптика від Sigma ще дорожчого девізіону який би міг вийти результат.

Чому так? Насправді усе десь логічно: кращі оптичні властивості скла – дорожча вартість і навпаки. Але чому про це не вказують в технічних характеристиках. Далі висловлюю свою приватну думку яка сформувалася з аналізу присутньої в неті інформації. Насправді витримати однакові характеристики оптичного скла при виробництві дуже складно. Тобто навіть в межах одного модельного ряду оптичні властивості можуть відрізнятися. Тож виробники щоб уникнути зайвих запитань вирішили маркетинг будувати на досить відносних числових характеристиках роздільної здатності. Воно десь виглядає напевно так: тестується уся серія скла: кращі зразки ідуть у дорожчу оптику, з гіршими показниками у дешевшу. А щоб покупці не діставали питаннями а чого роздільна здатність в межах однієї моделі відрізняється от і вирішили не вказувати дану характеристику.

Та маркетологи маркетологами але маємо те що маємо, тож маємо розуміти що дешева оптика при певному скурпульозно-деталізованому завдання може проявити свій бік дешевизни і в цьому полягає її вартісна оцінка. Тому якщо у вас якісь загальні зйомки без розбору деталей цілком підійде бюджетна оптика. Проте коли на кону стоїть серйозне завдання з глибоким пропрацюванням деталей – дешева оптика може зіграти звами злий жарт.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *