Економна оптика для Sony – реальна альтернатива

А інколи треба забувати що камера у вас в руках вже не одне десятиліття, тож є ті, хто сьогодні як і ви в давнину у пошуках фундаментальної інформації на тему фото виробництва. Відповідно ви запалилися фотографією, в кишенях гуляє вітер, а фоткати дуже хочеться. Так от нашу і вашу ситуацію шановні фотографи-початківці порівнювати не варто. Станом на 2021 рік ситуація на фотографічному ринку куди крутіша і виграшніша ніж у нас була. І це прекрасно розумію коли знову довелося системно обнулитися і виникла потреба підібрати економну оптику для Sony.  Так от власне у цьому пості хотілося б  трохи порівняти ваші старти і наші старти, а також поділитися досвідом як економити на можливостях і фотографічних бажаннях. І ще розчарую: конкретних рецептів тут точно не буде. Про це обовязково напишемо в інших публікаціях.

Економна оптика вчора і сьогодні

Ну щоб не закидували мені надмірності у поглядах, скажу що наші старти були наприкінці нульових нашого сторіччя. Я не буду згадувати перші кроки в плівкову еру, але власне складність нашої ситуації саме полягала в тому що в той час відбулася велика революція у фото індустрії коли цифра витіснила плівку. Тож ми опинилися у ситуації маленького вибору, нестачі мануалів, і високої вартості наших фотобажань. Власне найбільший дефіцит відчувався у сегменті оптики. Ні вона була, але у більшості випадків лишень фірмова і за великі гроші. Ситуація коли фотограф купляв дорожезну цифрову тушку і все життя знімав на кітовий об’єктив – була нормою і поширеним явищем. В той час трошки рятували ситуацію оптичні вироби радянської доби. І то весь їх прихований потенціал могли відчути та скористатися лишень фотографи з чималим досвідом.

Так сьогодні ситуація змінилася на краще. По перше серед лідерів фотографічного ринку з’явилося ще декілька гравців що додало конкуренції і урізноманітнило життя фотографа. По друге з’явилося багато гравців так званого бюджетного сегменту, які пропонують чималий парк альтернатив. Знову ж мова йде про оптику тобто оптичні прилади. В умілих руках за цілком скромний бюджет можна завести добрячий повноцінний парк оптики на усі випадки життя. Ну і по третє вторинний ринок став врази ширшим і різноманітнішим, тож і цей факт додає вагомих балів сучасним фотографам початківцям. Відповідно почати фотографувати сьогодні врази простіше і доступніше ніж скажімо 10 років тому. І це класно, тому що і ми фотографи з досвідом від цієї ситуації виграємо.

Та говорити про майже очевидні речі дуже просто. А от як воно усе на практиці виглядає? Нещодавно у нас відбулася системна революція. На студії і у нашому арсеналі з’явилася тушка компанії Sony. Що це означало для нас? Для нас це означало що фактично ми обнулили весь фотографічний парк і усе доведеться збирати з початків. І ось ще одна перевага творчого фотографічного життя: тут маєш шанс його прожити ще раз і ще раз. Ми ж бо ніби то уже з досвідом, тому подальші дії базуємо на конкретних планах.

Економна оптика для Sony – принципи

І ось тут трохи конкретики. Знаючи що рідна оптика Sony є достатньо дорога, виникло питання початківця що роботи і як бути, адже фоткати треба уже і в даний момент. І ось тут в нагоді усі сучасні переваги даного історичного розвитку фотоіндустрії. Отож по-перше формулюємо собі план яку саме оптику потрібно для роботи.  У конкретно моєму випадку він вийшов достатньо невеликий:

  • А) Для репортажки універсальний зум з середньою світлосилою
  • Б) Для портретів фікс-об’єктив з хорошою світлосилою
  • В) Щось  з робочим і швидким автофокусом для відеозйомки на старті
  • Г) Час від часу є потреба у чомусь ширококутному або над ширококутному.

Скажу що на даний момент з цих 4 пунктів 3 уже вдалося зреалізувати у бюджетному сегментів. Також уже розглядаю варіанти і в четвертому випадку. Але важливішими у даному підборі оптики є навіть не технічні характеристики, а алгоритми звідкіля ми цю оптику будемо брати. І ось дані алгоритми я поділив на наступні способи

  • А) Використання дешевої рідної оптики
  • Б) Використання об’єктивів інших виробників під рідну систему
  • В) Використання об’єктивів інших виробників під інші системи
  • Г) Використання оптичного китайпрому

Ну і тепер цифри та факти. Першою історичною перевагою сьогодення є поява такого виду фототехніки як бездзеркалки. Однією із її сильних сторін є всеядність оптики. Справді тут можна прилаштувати все що доступне на даний момент. Тобто по дефолту ви маєте доступ до великого парку оптики, хоча з однією маленькою ремаркою: все одно певні інвестиції варто буде вкласти у те щоб оптику подружити з камерою (не стосується лишень випадку «А»).

Економна оптика для Sony – алгоритм в дії

А) Використання дешевої рідної оптики

Зрозуміло що тут мова йде про комплектну кітову оптику від Sony. І це впланІ економії не найгірший варіант, який володіє низкою позитивних моментів. По-перше вона компактна, по друге вона зібрана досить якісно, по-третє вона достатньо чітка і по-четверте вона дасть вам змогу на повну відчути переваги автофокусу Sony. Ну і зрештою по вартості хоч такі об’єктиви є дещо дорожчі від колег з інших систем, та не настільки щоб втратити свою цінову перевагу.

У своїй практиці таки вдалося придбати кітовий об’єктив Sony 16-50мм. F/3.5 – 5.6, про який уже розповідали у нас на сайті. І власне його було придбано для старту у відеозйомці де робота автофокусу є надважливою. Якщо брати по вартості – він лишень вдвічі дорожчий за кітового кеноновського брата. А це погодьтесь не так і багато.

Б) Використання об’єктивів інших виробників під рідну систему

Свого часу на системі Canon проходив цей етап. Справді багато якісних виробників таких як Tamron Sigma і ін уже сьогодні виробляють багато власної оптики під систему e-mount. Колись це був єдиний спосіб бодай трошки здешевити вартість об’єктивів. Різниця десь була 10-20% від вартості оригіналу. Сьогодні користати такими варіантами також вартує, оскільки найчастіше це будуть високоякісні об’єктиви. Та все ж доцільність такого кроку впала врази, адже на ринку з’явилося більше альтернативних варіантів.

В) Використання об’єктивів інших виробників під інші системи

О, це золота ніша яка відкриває колосальні можливості. Та знову ж з такими можливостями з’явилося і багато технічних пересторог, які спробуємо коротко розібратися. І першим моментом  чи пересторогою є потреба у наявності перехідників, які скажімо для беззеркалки з байонетом e-mount не такі вже й дешеві, якщо порівнювати скажімо з вартістю перехідників для кеноновських дзеркалок. Та знову ж усе відносно і в порівнянні з дорогою оптикою під вищезгаданий байонет вартість перехідників є копійковою. Ну а тут уже маємо обрати прерогативу що обирати і до якої системи рухатися. У своїй практиці завдяки деяким вживаним запчастинам обзавівся одразу двома перехідниками які давали можливість подружити з моєю беззеркалкою об’єктиви з кеноновськими байонетами EF та EF-S, а також оптику старого мінолтівського та соньківського стандартів a-mount. У першому випадку ми отримуємо можливість доступу до величезного парку якісної оптики яка відносно є дещо дешевшою, а у другому випадку кажуть що там взагалі оптика дешева і є також велетенський вибір. Загалом спроба подружити позасистемні об’єктиви з камерою обійшлися умовно в 200 у.о. Якщо б усі перехідники були нові – десь у 300 у.о.

І ще одна примітка: при умові з a-mount тут є певні технічні нюанси, які також можуть бути як дорожчими так і дешевшими по вартості. Також варто констатувати що поняття «перехідник» у випадку з Sony поняття дещо відмінне від того з чим нам довелося мати справу на дзеркалках. Окрім перехідних механізмів у більшості випадків йдеться про електронну підтримку управління об’єктивами і навіть підтримку автофокусу. Також варто зазначити що вищезгадані об’єктиви вносять певні корективи у оптичні параметри, оскільки кожен з перехідників має певну оптичну відстань що безслідно нікуди не зникає. Але варто заначити що вплив є мінімальним, адже ця відстань компенсує оптичний проміжок дзеркальних фотоапаратів і головне все працює. Як працює – це вже інше питання. І про це також трохи згодом.

Справді парк оптики лише від Minolta тут просто велетенський і вартість не перевищує 70 ухо. В основному це зумобєктиви з теледіапазоном (70, 80 – 200,210мм.), або стандартного діапазону. Хоча в цей діапазон потрапляють полтинники з світлосилою F/1.7. Над ширококутні будуть суттєво дорожчі.

Г) Використання оптичного китайпрому

Виокремив даний алгоритм невипадково, хоча він міг цілком бути присутній у двох попередніх пунктах. Та все ж донедавна китайські оптичні вироби були таким собі кавером чи емуляцією фірмових брендів. Та в останні роки тут відбуваються свої метаморфози і з’являються цілком окремі ніші та види. Та все ж китайські об’єктиви мають низку загальних характеристик, які їх об’єднують у спільний колектив. Першою з таких є вартість. Так вони у більшості випадків суттєво дешевші від фірмових аналогів. Наступною спільною рисою є якість виконання. Ще донедавна це були просто копії, та все ж в останні роки якість зросла як оптично так і технічно. Та все ж це ще не фірмові об’єктиви. Ну і як на мене це «недо» спокійно компенсується вартістю.

Першими приладами від китайпрому в моїй колекції були об’єктиви марки Yongnuo, які одні із перших почали копіювати легендарного світлосильного полтинника. Перша версія пропрацювала рік і після невеликого падіння вийшла з ладу: щось зламалося пластикове всередині і лінзо блок просто став вивалюватися. Оптично був цікавий і досить непоганий. Та через деякий час обзавівся другим поколінням цього ж гаджета. Хоча оптично він не дуже відрізнявся, проте по якості збірки це був абсолютно відмінний об’єктив з металевим байонетом, з якісним пластиком тощо. Згодом на цьому ринку почали фігурувати Viltrox, Meike, 7artisans, і ін. Ну і зрештою ще одна спільна риса китайпромівської техніки – універсальність: якщо з’являється якась модель, вона одразу випускається під більшість існуючих фотографічних систем.

Економна оптика для Sony – чи варто і на що розраховувати

Чи варто йти шляхом «спочатку тушка, а з часом рідна оптика»?. У наших економічних умовах, переконаний, що так, оскільки на даний історичний момент є багато варіантів альтернативних рішень, про що власне розповідав вище. Але які підводні течії є на цьому шляху?

  • По-перше це неможливість скористатися усіма перевагами та опціями, які надає система Sony для власних об’єктивів. Скажімо тут уже варто забути про чітку та нашвидку систему автофокусу.
  • По-друге: варто розраховувати що більшість операцій для досягнення результату доведеться робити в мануальному режимі, через коряву прошивку чи взагалі відсутність підтримки у нерідних об’єктивах.
  • По-третє: виходячи з попереднього пункту, вдаватися до таких кроків (мається на увазі перехід на систему Sony) варто робити лишень з набуттям певних навиків у фотографії.
  • По-четверте: для того щоб скористатися перевагами економної оптики для Sony, доведеться затратити додаткові кошти на перехідники.

Знову ж з власної практики можу поділитися, що довелося працювати і з рідною оптикою Sony, і з об’єктивами які залишилися від старої кеноновської системи і з тою ж мінолтою та китайпромом. Однозначно працювати стало дещо складніше. Втратилася швидкість що особливо важливо для репортажної зйомки. Проте з’явився інший позитивний момент – різноманітність промальованої картинки і менше браку у питання фокусу. І це без сумніву плюс у копілочку Sony. Отож наразі перебуваю перед вічним вибором: якість чи зручність. І саме економна оптика для Sony є і буде вагомим аргументом у прийнятті рішення.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.