Гірська фотосесія та відеосесія – дещо з практики

Уже не раз доводилося писати про те, які особливості має гірська фотозйомка. Це були поради для порталу karpatytur.info. І ось знову з нашим партнером ми вирушаємо у гори. І це була чудова нагода перевірити на практиці нами ж дані теоретичні і практичні поради. І як показала практика тут не все так однозначно. Хоча в цілому ми були праві. Та про все більш детальніше у цьому практичному огляді.

Про подорож

Отримавши запрошення відвідати НПП «Черемоський» ми одразу отримали орієнтацію на певний фронт робіт. Нас тут очікувала як фото так і відео зйомка. Вона мала відбуватися у горах на висоті приблизно 1450 метрів у заповідній частині Карпат. Тож умови мають бути досить екстремальними. По друге у нас достатньо обмежений час на фіксування багатьох об’єктів, тому темп роботи буде надзвичайно високим. Спираючись на такі дані ми одразу розпочали підготовку до зйомок.

Підбір обладнання

Тут не стали експериментувати і дали перевагу тому комплекту обладнання, про яке описували в рекомендації у попередніх публікаціях. У нас в руках опинилася камера Canon 7D і об’єктив 18-135мм.. Та оскільки ми будемо займатися ще й відео зйомкою – прихопили маленький монопод, без якого відео було б гіперскладно знімати. Також вирішили по відео частині прихопити вюфайндер, оскільки зйомки у сонячну погоду будуть достатньо складними для моніторингу.

Ну і ще про один аксесуар для фото, ми не згадували у своїх публікаціях, оскільки той належить уже до художньої групи: ми взяли з собою поляризаційний світлофільтр. Аргумент наступний: нам доведеться знімати пейзажі, тому вплинути на кольорову гаму неба та природи таки б здалося.

Усе це добро спакували у фото рюкзак і вирушили у мандрівку.

Гірська фотосесія – перший день протирічь

Наперед зазначу, якщо випадає вам нагода в одній особі бути і фото ф відео оператором – бажано від такої пропозиції відмовитися, або все ж переконати взяти ще одного фахівця, який би підмінив якийсь один з видів робіт. Річ у тім, що при високому темпі роботи дуже важко і мабуть «напряжно» для техніки постійно перемикатися з одного режиму в інший. При цьому ще вартує постійно вносити корективи у налаштування камери.

Також є певні протиріччя у виборі камери. Одразу зазначу що дзеркалка не найкращий вибір для фотозйомки у горах. І в той самий момент дзеркалка є одним з найкращих варіантів для відео зйомки в горах. Як же ж так? З одного боку масивна камера не є достатньо оперативною. Тобто, щоб її вийняти з рюкзака і підготувати до роботи не так вже й просто.

Ось один з типових випадків. Спускаємося з гори Томнатик і раптом на дорозі нам трапляється отара вівців з дуже колоритним пастухом. Щоб відзняти цей кадр довелося зупинити авто, дістатися до рюкзака, вийняти з силою камеру (габарити  її таки чималенькі), відлаштувати її і почати зйомку. В той момент згадав що нам не так фото пріоритетне як відео, тож перемикаюся у відео режим, перемикаю відповідні стильові налаштування, фокусуюся і аж тоді пішла відео зйомка. Та все ж вівці при усій притаманній їм впертості позувати не збиралися і повільно брели собі своєю дорогою. Відтак уся ця суєта з налаштуваннями забрала чимало часу. В результаті на відео отару з пастухом таки вдалося зафіксувати на декілька секунд і то з перебіжкою, а ось на фото вийшли лишень сідниці усієї отари, як сарказм «мовляв ти нам ще плівку поміняй, діждися поки акумулятор  перезарядиться, а ми будемо ждати».

Звісно бувалі фотографи зазначать: а навіщо взагалі камеру ховати. В стандартних умовах вона б була слушною, проте не в гірських. Оскільки ми рухалися на авто по бездоріжжю в салоні не по дитячому ковбасили, отож тримати камеру напоготові було небезпечно.

А тепер про позитиви дзеркальної камери для відео зйомки. Її габарити і вага відіграли досить непогану службу у стабілізації  камери. Завдяки вюфайндерк вдалося відняти чимало кадрів з рук, оскільки камера через свою вагу достатньо добре балансувалася.

Гірська фотосесія – про вюфайндер

Спираючись на вищевикладене  ось ще одна порада стосовно вюфайндера. Справді для відео зйомки в горах – річ незамінна. У сонячний день він працює як козирок даючи можливість добре бачити те що знімаєте. Але є одне але: для таких цілей дешевий вюфайндер не підійде. Мається на увазі така модель, рамка якої кріпиться до корпусу з допомогою двостороннього скотчу. Через постійне виймання і ховання камери, а також через велику динаміку зйомок та просто не витримує і відвалюється у найневдаліший момент. Що власне і у нас сталося і рамка в один прекрасний момент просто відмовилася кріпитися на місце, тож усі переваги залишилися високо в горах.

Очевидно для таких ситуацій таки варто брати моделі, які кріпляться до штативного гнізда. Надійність такої конструкції куди вища. І таки зазначу, що навіть той невеликий час, який таки вдалося познімати з вюфайндером показав усі його беззаперечні переваги і потрібність цього аксесуару в гірських мандрівках, незважаючи на його габаритність.

Гірська фотосесія – про фото рюкзак

Ще одне спірне запитання, яке власне у нашій мандрівці було не таким однозначним як в порадах з попередніх публікацій. Звісно якщо у вас піша мандрівка у гори – фото рюкзак є беззаперечним аксесуаром. Проте якщо у вас динамічна вилазка з сесією в один день  – таки кращим тут буде фото сумка, хороша надійна фото сумка. По-перше вона додасть вам оперативності, по – друге зменшить габарити, що дуже важливо у гірських походах.

Справді наш фото рюкзак як засіб транспортування до місця проживання не викликав ніяких заперечень. Проте перший день зйомок – і ми розуміємо що він став головним гальмом у нашій оперативності. Благо і цей варіант вдалося передбачити, отож у фотографічне відділення ми помістили звичайнісіньку фото сумку, яку на наступний день просто вийняли, залишаючи непотрібні аксесуари на місці дислокації і дана проблема розв’язалася сама по собі.

Гірська фотосесія – що спрацювало безвідмовно

Отож підбір камери і оптики таки був у більшості випадків вдалий. Універсальність оптики дала змогу фіксувати як пейзажі так і деталі, при цьому не відволікаючись на міліметраж і інші технічні нюанси. Про світлосилу тут мова взагалі не йде: уся робота відбувалася на показниках діафрагми F\7.0 – F\9.0, тож нашого об’єктива було цілком достатньо. Добре себе зарекомендував поляризаційник, а також наявність техпідтримки від друзів. Тому вкотре переконався, що усі раніше викладені поради без урахування нюансів є дієвими і практичними.

Гірська  фотосесія – післямова

Дана поїздка була надзвичайно цікавою, і подарувала одразу декілька ідей для написання нових постів. Мабуть окремо варто розповісти про особливості фотографування пейзажів, а також про художні особливості фотографування водоспадів. Та про це згодом. Найголовніше вкотре переконалися на власній практиці що усі поради, якими ділимося звами таки є дієвими і зможуть вас суттєво допомогти у підготовці фотомандрівки у гори. Гарних вам подорожей і ще гарніших фото спогадів.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *