«Макро» – як досягнути (частина перша)

Насправді дана тема уже давно привертала до себе увагу через те що довкола неї почало витати аж забагато легенд. І у великій мірі вина тут на самих виробниках, оскільки наявність напису “macro” на об’єктиві може щось означати, а може взагалі нічого не означати. Отож вперше у своїй практиці поринаю у світ макрозйомки і буду намагатися зрозуміти, що означає термін macro на оптиці.

«Macro» – у чому проблема

Власне і мене довгий час заплутував сам факт існування мacro. Ну подумаєш крупним планом дрібну деталь зфоткати. Та бери звичайнісінький зум – об’єктив, приближуй скільки влізе і маєш мacro. Проте на практиці саме явище має дещо абстрактнішу природу. Тобто сам термін «макро» є достатньо суб’єктивним. Та все ж ще існують певні умовно прийняті норми, які так сяк регулюють це поняття.

Отож макрофотографія передбачає зйомку дрібних предметів крупним планом. Скажімо комах квітів, дрібних фігурок тощо. Але тут закрадається перша умовність, яка може ваше творіння так і не пустити у світ макро. З технічної точки зору мacro розпочинається з того моменту, коли у кадрі предмет зйомки має ту саму величину що і в реальному житті. Для прикладу скажімо фотографуємо шахову фігуру, яка має висоту 5 см. Якщо у кадрі вона має також 5 см –вітаю ви вже зробили макрофотографію. Проте якщо вона буде мати 3 см чи 4.5 це до макро не дотягує. Тобто відображення маленького предмета у співвідношенні 1:1 це і є макро.

А де ж межа «Макро»?

Ха, виявляється за межею «макро» є «мікрофотографія». Тобто якщо величина об’єкту в кадрі перевищує в 10 разів реальну величину– це вже «мікро» (10:1). І саме цей момент мабуть найбільше і збивав з пантелику, адже у реальному житті «макро» і «мікро» це є по суті протилежності. А ось у фотографії усе навпаки: це послідовність чи вірніше наслідок. А чи є протилежність у «маккро» і «мікро». Кажуть що є, і  це співвідношення 1:10 коли предмет в кадрі в 10 разів менший від реального. І це називається загальним планом.

Одним словом макрофотографією є усі кадри у яких об’єкт має туж величину що і у реальному житті або в декілька разів більший. Ну так без фанатизму більший до 10 разів.

Коротко про технічні моменти «Макро».

Одразу скажу що про це буде окрема публікація, оскільки тема врази ширша ніж насправді можна уявляти. Та все ж мій закид на початку має право на існування. Так, зумування чи оптичне приближення об’єктива також є інструментом створення макрофотографії. Проте у виборі оптики важливі власне дві властивості оптики:

  • Наскільки об’єктив здатний оптично приближувати (збільшувати об’єкт у кадрі), про що ми щойно говорили
  • Наскільки об’єктив дозволяє наблизитись до предмета зйомки. Як кажуть6 якщо Магомет не йде до гори то гора йде до Магомта. Тому якщо ми не маємо зума, збільшити об’єкт можемо з допомогою того що просто об’єктив пересунемо поближче до предмета зйомки.

І ось ці два постулати будуть ключовими у виборі оптики для макрозйомки.

Попередній висновок про «Макро»

І ось тут скажу те, про що переважно розписують на початках подібних публікацій. Макрозйомка була популярною в усі часи. Побачити мініатюрний світ в деталізації і у великому розмірі комфортно, завжди оригінально і красиво. Тому рано чи пізно але і вам заманеться спробувати свої сили у цьому жанрі фотомистецтва. Хтось проекспериментує і вирушить далі, а хтось зрозуміє що ось воно – те що так довго шукав. Проте тема настільки обширна що обов’язково будемо говорити і про наступні аспекти з життя «мacro»:

  • Про особливості підбору оптики для макрозйомки з технічної точки зору
  • Про особливості підбору оптики для макрозйомки з творчої точок зору
  • Чому напис «мacro» на об’єктивах може нічого не означати
  • Про використання макрокілець і інших допоміжних аксесуарів для макрозйомки
  • Про лайфхаки для створення макрофотографій.

 

Сподіваюся таки руки дійдуть в усьому розібратися і розповісти тут на сторінках блогу.. отож усім детального погляду на маленькі деталі і гарних чітких макрокадрів.

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *