«Міський нічний пейзаж» відпрацьовуємо на черговому фотосеті

Нарешті давня мрія здійснилася. І сталося це символічно у ніч на 12 липня  на саме професійне свято фотографів. Троє диваків з фотокамерами снували туди сюди по нічному Львову намагаючись щось та сфотографувати. Ось так виглядав черговий фотосет об’єднання «Фотопленер 1.0», метою якого було відпрацювання навиків у фото жанрі «Міський нічний пейзаж»

Отож про нього вирішив розповісти у нестандартному форматі фотогалереї, оскільки відзнято багато, емоцій ще більше ну і здобуто чимало досвіду. Мета проста – нічна міська чи то пак пейзажна зйомка.

Міський нічний пейзаж – передумови та передісторія

І ось тут трошки передісторії та передумов. Про нічну зйомку писали багато (та не про міський нічний пейзаж), та все ж на практиці розбиратися з даним питанням куди цікавіше. Знаємо що нічна зйомка належить до найскладніших в міру відсутності достатньої кількості світла. Тобто для камери і особливо їх матриць це робота на грані форс-мажору. Та все ж рецепти здобуття гарної картинки є. І два з них якраз будемо відпрацьовувати під час фотосету.

До речі Львів також обрано не випадково оскільки вночі тут фотографувати є що. Нажаль мушу констатувати що це древнє місто перебуває не в найкращому світловому оформленні: темний проспект Шевченка, поодинока і несистемна підсвітка фасадів. Проте є й дуже вдалі світлові інсталяції на кшталт пам’ятника Королю Данилу.

Стартуємо – тактика нічної зйомки

І ось в домовлений час наша група зібралася у центрі міста для реалізації задуманого. Стартуємо майже в 23:00 оскільки погода прогнозовано підкачала і дощ припинився не так давно. Паралельно очікуємо повної темноти. На вулиці суттєво меншає машин та людей що наближає умови зйомки до ідеалу.

Отож давайте коротко розповім в яких напрямках вирішили працювати. Як раніше згадував нічна зйомка важка і при не правильних налаштуваннях вона може бути або за темною, або занадто зернистою, або бути розмитою. Спроба знімати на автоматичних режимах одразу була відкинутою оскільки на тих камерах, які були задіяні під час фотосету пресетних налаштувань непередбачалося. Камери не нові тобто з впевненістю розраховувати на їх потужне ISO також не доводилося. Отож постала дилема які рецепти вибрати для роботи. В результаті обираємо дві тактики: перша це зйомка зі штатива і велика витримка, друга гранично можлива чутливість і зйомка з рук. За першу тактику відповідав фотограф і керівник об’єднання «Фотопленер 1.0» Микола Козлов, а за другу автор цієї публікації. Коротко про арсенал: Микола працює з Canon EOS 1D mk3, я ж працюю з камерою Canon 5D mk2. Щодо оптики в обох випадках однакове скло Sigma 24-105mm. F/2.8. звісно була ще й третя камера, проте цієї ночі вона працювала над бекстейджем.

Міський нічний пейзаж – стратегія перша

Одразу скажу що не пошкодував що перейшов у повністю мануальний режим. В ручну регулював усі три параметри щодо експозиції. Спочатку пробував фотографувати при чутливості на 1000 ISO, проте його вистачало лишень у добре освітлених локаціях. У напівосвітлених доводилось докручувати витримку до таких значень що змаз був неминучий. Тим паче пам’ятаємо що фотографую з рук. 1600 ISO дав можливість вийти на достатньо допустиму витримку, хоча і тут стабілізація камери була на першому місці. 2000 ISO почало генерувати суттєве зерно, яке при подавлені на пост обробці суттєво впливало на якість зображення.

А як же ж діафрагма? Звичайно якщо б ми займалися зйомкою портретів F\2.8 був би саме той отвір, який вирішив проблеми як з витримкою так і з чутливістю. Проте ми приїхали у Львів фотографувати саме пейзажі, тож на першому плані у нас чіткість і велика глибина різкості. Правда і тут довелося шукати компроміси. Знаючи тенденцію об’єктивів щодо відкриття їх власне в параметрах чіткості, більшість світлин було зроблено при діафрагмі F\5.6. Це був саме той компроміс, який давав достатню світлочутливість і притому чіткість у кадрі.

Міський нічний пейзаж – стратегія друга

Ну а як справи з фотографуванням на штативі і з великою витримкою. До вашої уваги коротеньке інтерв’ю з Миколою Козловим:

  • Автор: Миколо, яких параметрів тобі було достатньо на штативі щоб витягнути гарний кадр
  • Микола Козлов: Ну гарний кадр тягнувся навіть на ISO 50
  • Автор: А яка при цьому була витримка?
  • Микола Козлов: Витримка була від 20 до 30 секунд. Проте в діапазоні діафрагми від F\5.6 – 11. Звичайно все залежало від освітленості об’єкта, проте вкотре переконався що краще мати хороший штатив і дати таки тих 30 секунд і буде класно.
  • Автор: Скажи будь-ласка: тобі твого штативу вистачило?
  •  Микола Козлов: Ні! Найбільшим нюансом мого штативу є те, що він легший за камеру. Тому навіть при натиску кнопки спуску затвора штатив рухається. Нажаль у мене камера ще старшого покоління і вона не має інфрачервоного порту щоб скористатися пультом. Тому мені або необхідно було докуповувати спусковий тросик, або в даному випадку я скористався затримкою спуску затвору на 2 секунди. І то у не завжди вистачало 2 секунд для стабілізації штативу. 10 секунд забагато – бо за цей час може втекти кадр. Тобто ідеально би мати спусковий тросик. Тобто, якщо чисто штативна зйомка спалах не потрібний, але потрібний добре стабілізований штатив. Тобто штатив має бути важчим за камеру.

Як бачимо з цього інтерв’ю зі штативом теж є свої нюанси, які варто знати та розуміти.

Про ауру та творчі моменти нічних пейзажів

Завжди любив вечірній Львів. Він у пам’яті залишається таким собі казковим образом ще з дитинства. Проте сьогодні Львів не той. Він відрізняється і картинкою і аурою. Довго думав чому так? Насправді уся магія криється у спектрі освітлення. Ще в далекі 80-то роки раннього дитинства це було місто освітлене так званими ДРЛ-лампами. Тобто ми його бачили у холодному синьо-розуватому світлі. Інколи траплялися жарівки, але у великих містах вони були рідкістю на той час.

Сьогодні місто на 80% освітлене натрієвими лампами дуже теплого спектру. Чи воно погано? Думаю ні, але характер у міста різний, що і по різному передається у світлинах різних часів. Мабуть зрівняти їх може тільки монохром. Мало того стоїмо на порозі світлової революції, коли натрій будуть витісняти LED-освітлювальна техніка. А тут і спектр інший і набір кольорового спектру інший. Тобто думаю через років 5 варто повторити нашу фотосесію, оскільки опинимося в абсолютно іншому місті.

Ну і щодо творчості асортимент об’єктів просто зашкалює: починаємо від загальних планів і завершуємо деталями стародавнього декору, статуй, ліхтарів тощо. Головне бажання шукати і формувати в уяві попереднє бачення і бажання. Про себе скажу вперше нестандартно вдалося для себе зафіксувати Домініканський собор, по новаторських глянути на пам’ятник Короля Данила. По інакшому відчути звичні фрагменти Площі Ринок. І ще багато і багато речей під час цього фотосету довелося робити вперше. Констатую не все задумане здійснено, тому як мінімум дубль таки в перспективі очікується.

Міський нічний пейзаж – післямова

Ну і на завершення варто зробити якісь висновки щодо особливостей зйомок нічного пейзажу.  Насамперед маємо розуміти що для такого типу зйомок варто набути певного досвіду, оскільки працювати в автоматичних режимах просто не вийде. Варто визначити моральні і технічні межі вашої камери щодо зернистості та ваги. Підбір оптики має відбуватися з урахуванням світлосили. Та має бути що наймаксимальнішою, оскільки для пейзажу має бути запас для її прикриття заради чіткості глибини різкості. Уважно підбираємо штатив для таких зйомок та аксесуари, від яких напряму буде залежати кількість браку та комфорт вашої роботи. Ну і звісно обираємо цікаві об’єкти для нічних пейзажів, де передбачено певну кількість освітлення та естетичних елементів.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *