Портретна тарілка з підручних засобів

Черговий теоретичний експеримент, метою якого є при мінімальних затратах комплектація для фотостудії портретної тарілки, а також можливість використовувати постійне світло при її застосуванні. Отож маємо дати відповідь на питання чи можна так зробити чи ні? Власне надихнули на такий експеримент фотороботи одного із художників, який широко застосовує цей світловий прибор у своїх світлинах, а також широкий асортимент дифузорів та стільникових фільтрів до них. Раз є стільки аксесуарів, відповідно завжди є варіанти як підібрати найзручнішу комплектацію. Отож вирушаємо на експерименти.

Що таке портретна тарілка і навіщо вона потрібна

Справді перед тим як приступити до експерименту варто зрозуміти що це за гаджет і для чого він використовується.  Відомий він ще під назвами як софтрефлектор або beauty dish. З одного боку його функція така ж як і в стандартних софтбоксів: перевтілити жорстке світло у м’яке, тобто стати джерелом м’якого світла. Та все ж є й деякі відмінності, які роблять цю тарілку незамінним інструментом художньої фотографії. Річ у тім що світло у портретних тарілках у поєднанні зі стільниковою решіткою поводить себе дещо по інакшому аніж світло від софтбоксів: якщо в останнього воно рівномірно розподіляється по усій сцені освітлення, то у портретній тарілці воно формує круглу світлову пляму, яка яскрава у центрі і плавно градієнтурно затухає до країв. Власне ця градієнтурність і м’якість тіней створює неповторні образи та об’єми даючи можливість виокремити якусь конкретну деталь у сюжеті. Скажімо у портреті це обличчя моделі, яке стає домінантним над усіма деталями. Власне за градієнтурність відповідає стільникова сітка, котра кріпиться на перед тарілки

Звісно назва «портретна» є умовною, оскільки її цілком реально застосувати до предметної фотозйомки. Та все ж історично склалося що саме у портретах вона знайшла найширше застосування, отож залишається лишень погодитися з такою назвою.

Дещо з конструкції портретних тарілок

Насамперед це звісно джерело світла. Це може бути як фотоспалах, так і постійне світло. Наступним елементом є власне тарілка чи то пак рефлектор або дифузор. Також у деяких різновидах присутній дефлектор: маленька тзворотня тарілочка в центрі рефлектора. Ну і завершальним є стільниковий фільтр-сітка, яка завершує формування потрібного променю. Кожен з зазначених елементів має свої технічні нюанси, без знань яких придбання портретної тарілки може стати зайвим викидання грошей на вітер. Тому наступний експеримент власне став тим майданчиком щоб зрозуміти чи варто в даний момент комплектувати портретну тарілку чи ні.

Передумови експерименту

Наразі у моєму розпорядженні є декілька світильників на 4 і 5 ламп для софтбоксів. Проте власне виникла ідея перевтілити їх у портретну тарілка, щоб більшість деталей у нас була уніфікованою і врешті джерелом світла  було саме постійне світло. За логікою достатньо віднайти дифузор чи то пак рефлектор, який зможе своїм байонетом сісти на існуючі світильники, ну а далі уже питання техніки. Фактично для такого перевтілення нам критично необхідна одна деталь.

Розпочинаємо пошуки

Для початку вирішую виміряти ширину найменшого світильника на 4 лампи. Вона становила приблизно 15 см. Отож нам необхідно шукати рефлектор з байонетом 15 см.

Година, друга третя пошуків в інтернеті і починаєш розуміти, що такого рефлектора мабуть в природі і не існує. Левова частка усіх рефлекторів розрахована на байонет 9 см. Що це за такий стандарт довідуюсь згодом. Він виявляється притаманний більшості стаціонарних студійних фотоспалахів. Тобто існуючі рефлектори насамперед зорієнтовані на імпульсне світло. Хоча результат і не втішний та все ж вдалося взнати деякі подробиці особливостей рефлекторів.

Дещо про рефлектори портретних тарілок.

Вони, як виявляється також бувають найрізноманітніші. Розрізняються вони по розміру (вихідному діаметру), по кольору робочої відбиваючої поверхні рефлектора і по типу байонета. Об’єднує їх той факт що в більшості випадків вони зроблені з металу, і найчастіше це буде саме алюміній.

Розмір софтрефлекторів донедавна групувався у декілька стандартних показників: 40см, 55,см, 70 см, 85см. Та з розвитком світлової індустрії почали зустрічатися й інші види, скажімо на 15,  25 см і ін. Як показує практика найбільш розповсюдженим є стандарт в 55см.

Щодо відбиваючої поверхні, у більшості випадків та буде срібного кольору. Хоча можуть зустрічатися моделі з білою відбиваючою поверхнею.

І про байонет. Справді тут як і в об’єктивів є байонет. Це задня сторона рефлектора, якою ми будемо кріпити рефлектор до джерела світла. Він може вирізнятися як діаметром так і типом кріплення. Є рефлектори, які просто натягуються на стаціонарний фотоспалах, а є зі спеціальними перехідниками кріплення, які дають можливість закріпити його скажімо на зовнішній портативний фотоспалах. Тому власне при придбанні портретного рефлектора дуже важливо розуміти де і на чому будемо його використовувати.

Навіщо портретній тарілці стільники (соти)

До речі такий тип світлового фільтру використовують не лишень у портретній тарілці, але й навіть на софтбоксах. Проте саме в портретній тарілці вони дають змогу отримати ефект прожектора. І виникає він через специфічне формування променю, про який ми вже згадували раніше.

Продовжуємо пошуки

Знаючи стільки про портретні тарілки уже можемо зробити певні висновки. По- перше і що найголовніше у нашому експерименті під наші світильники не існує стандартів байонетів портретних тарілок. Жаль. Та все ж не складаємо року  і шукаємо можливість застосовувати постійне світло а не імпульсне.

І тут також вдалося довідатися багато цікавого. Насамперед Справді існую прилади постійного світла з байонетом на 9 см. Вони ззовні імітують корпус стаціонарних фотоспалаху, проте джерелом світла у них є потужний світлодіод. Та все ж недоліком таких приладів є вартість. Їх застосування у бюджетних студіях чи на старті не можливе. І тут криється ще один цікавий момент, який не на користь постійного світла. Під час пошуків вдалося поспілкуватися з деякими продавцями світлового обладнання і виявляється що імпульсне світло таки в пріоритеті оскільки через використання стільникових сіток суттєво паде сила світлового потоку, тож джерело світла має бути надзвичайно потужним. І власне цього простіше досягнути саме при використанні імпульсного світла.

Ось і друга складова нашого експерименту ніби зазнає краху. Тобто що ми отримуємо в результаті: і не зекономимо і не познімаємо при використанні постійного світла.

Іскра надії в пошуках

На цьому місці уже мав би завершити публікацію. Ну звісно там ще мав би бути абзац з висновками. Та все ж на одному із сайтів вдалося віднайти рефлектор під звичайнісінький одноламповий світильник, який також широко застосовують у фото індустрії. Так до нього більше запитань аніж відповідей: невідомо який у нього робочий діаметр, і невідомо чи можна під нього підібрати стільникову сітку. Та все ж ми відшукали критично важливий елемент, який дасть змогу рухатися дальше.

Десь можу від себе прогнозувати що з нашою знахідкою можна буде експериментувати на невеликих відстанях і в невеликому діапазоні, оскільки потужного джерела світла туди просто не вдасться засунути. Хоча це не означає що у вас нічого не вийде. Проте камерам доведеться працювати на межі своєї чутливості, що не завжди позитивно вплине на шумову картинку. Та все ж надія отримати на старті імітатор професійної портретної тарілки є.

Висновки (не відступаємо від традицій)

Отож висновки наступні:

  1. Зліпити портретну тарілку з існуючих запчастин не вдасться, все одно доведеться повністю змінювати світлову систему.
  2. Якісний і більш менш прийнятний комплект роботи з портретною тарілкою буде таки базуватися на приладах імпульсного світла. Хоча і він буде не з дешевих.
  3. Застосувати постійне світло до існуючих стандартів портретних тарілок можна, проте задоволення не з дешевих.
  4. Зробити супер-бюджетну портретну тарілку на основі постійного світла з широковживаних запчастин таки реально, проте готуйтеся до складностей у роботі з нею.

Ну і на завершення трохи пафосу. Розпочинаючи дану тематику навіть не підозрював що тут не все так просто. Здавалося б тарілка як тарілка, що тут може бути складного. Та все ж світло є світло і воно диктує свої вимоги, а саме для створення світлин світла має бути багато, адже у студійній фотографії світла ніколи не буває забагато. Тож портретна тарілка тут висуває подвійні вимоги щодо світла. І якщо усі пазли таки вдасться вам скласти в єдине ціле – на виході ви отримаєте справжні шедеври, оскільки стилістика портретних тарілок ні на що не подібна (ну єдине на театральний прожектор). А це до дасть вашим світлинам магії і неабиякого рейтингу. Тому не боїмось експериментувати. Лишень так ми здатні дотягнутися до шедеврів.

P.S.

Минуло трохи часу від публікації даного поста, і ми зрозуміли що в наших пошуках рано ставити крапку. та про це у продовженні цієї публікації, яка уже очевидно обовязково має бути.

Зміст:

  1. Портретна тарілка з підручних засобів (частина перша) >>
  2. Портретна тарілка з підручних засобів (частина друга – продовження) >>
  3. Портретна тарілка з підручних засобів (частина третя – завершення) >>

 

 

 

2 коментарі

  1. Ромко Кадр 27.03.2018 Відповідь
    • Yaroslav BaranAuthor 27.03.2018 Відповідь

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *