Про зйомку у несприятливих фотоумовах: змаз чи шум

Цю публікацію вирішив написати під час однієї з концертних зйомок. Уявіть картину: напівтемний зал, по сцені скачуть танцювальні колективи. Так от коли відкриваєш загальну сесію вечора розумієш що кожна друга світлина з дефектом на яких присутній змаз. Бувалі фотографи одразу скажуть в чому причина – велика витримка, яка була або згенерована автоматичними режимами камери, або виставлена відповідно до показників експонометра камери. Усе це зроблено для того щоб досягти правильну експозицію у кадрі. І власне тут проявився брак досвіду у такій роботі. Тому вкотре звертаюся до нашого гуру концертної зйомки фотографа Миколи Козлова.

Так от виникло декілька питань до Миколи: що робити щоб побороти даний артефакт. І тут Микола нагадав нам трошки теорії, а саме три складові правильної експозиції про які ми вже писали у нашому блозі,  а саме – діафрагма, експозиція і витримка. Так от Микола усе розставив по своїх місцях. У нашому випадку опиратися на діафрагму ми не можемо по по дефолту у нас оптика світлочутлива і діафрагма зазвичай відкрита повністю. На вибір у нас залишається витримка та чутливість. І якщо спиратися на артефакти породжені цими двома складовими у нас вибір або надати перевагу змазу (який породжує витримка) або шуму (який є наслідком високої чутливості)

Отож Миколо, що нам обрати змаз чи шум? І власне гуру концертної фотографії рекомендує звернути увагу на постобробку і здатність сучасного софту долати один і інший артефакт. І що ми маємо на практиці. Скажіть будь-ласка, або назвіть той софт, який добре справляється зі змазом? Справді у програмі Photoshop  є така функція. Та все ж вона далека від ідеалу. Нещодавно вирішили протестити її, так от суть її роботи – вираховування напрямку руху камери і компенсація цього руху. Як побічний ефект – велика зернистість (цифровий шум) на виході. Справді в деяких ситуаціях програма давала досить прийнятні результати, хоча далекі до ідеалу. Для таких ситуацій змаз на світлині має бути невеликий і з чітко вираженим рухом. В інших випадках (а їх більшість) навіть ця опція є непридатною. Щодо шуму більшість редакторів сьогодні достатньо непогано справляються з цим артефактом. Так йде часткова втрата чіткості, та все ж навіть і цю характеристику можна підтягнути.

Як висновок: у приміщеннях де недостатньо освітлення варто надавати перевагу щодо корекції експозиції виключно чутливості при цьому витримку ставити максимально короткою, оскільки лише так є шанс отримати набагато більше якісних світлин. І хоча ми говоримо про очевидні речі, та все ж як показує практика часто забуваємо про такі моменти, або не маємо часу на роздуми. Тож порада від Миколи Козлова уже не раз стала в нагоді.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *