Заангажовано, суб’єктивно, але про Nikon – ніконістам не читати.

Так я наразі заядлий кеноніст, і чесно, поки що не шкодую про це. Отож спроба зради нашого колеги Миколи Козлова з камерою Nikon сприймалася як якесь непорозуміння. Та жарти жартами але нагода вкотре пізнати усі переваги конкуруючої системи таки зацікавила усю команду творчого об’єднання «Фотопленер 1.0». Цікаво наскільки там усе по інакшому і наскільки там є переваг?

А якщо простіше: що має запропонувати фотографу конкуруюча система, щоб спонукати його перейти на іншу техніку? Як каже Микола Козлов, це має бути ефект ВАВ. Тобто ти отримуєш камеру, чи зв’язку камери з оптикою і вона на тебе справляє враження бомби що розірвалася. А чим досягнуте цей ефект – інше питання. Тут допускаються усі можливі варіанти. Отож говоримо про Nikon.

Про Nikon – предмет порівняння

Отож для юзання нам випала нагода познайомитися з уже не новим Nikon D300S. Чому саме ця модель? А тому що вона максимально наближена до референсної камери Canon EOS 1D mk3. Якщо точніше вона навіть з деякими перевагами. Ось невелика порівняльна таблиця двох апаратів.

Canon EOS 1D mk3

Nikon D300S

2007 Рік випуску 2009
Сплав магнію Корпус Сплав магнію
Так Наявність захисту від пилюки та вологи Так
300 000 кадрів Ресурс затвора 150 000 кадрів
CMOS APS-H 10.1mpx Матриця CMOS APS-C 12.3mpx
1.3 Кроп-фактор 1.6
14bt RAW 12bt I 14bt
100-3200 (розширення до 6400) ISO 200-3200 (розширення до 6400)
11.7 Динамічний діапазон (Оцінка
DXOMARK)
12.2
45 точок (19 хрестовидних) Автофокус 51 точка (15 хрестовидних)
Відсутнє Відео 720р (HD)

 

Отож як бачимо брат Nikon свіжіший, мегапіксельніший з кращим динамічним діапазоном з кращим модулем автофокусу ну і звісно з можливістю відео зйомки. Тобто спираючись на тех характеристики він мав би втерти носа кеноністам по повній програмі. Та чи так воно є насправді.

Про Nikon – міфи і недоліки

Персонально давно маю претензії до апаратів Nikon, оскільки це уже третя спроба зрозуміти їх переваги. І насправді головні претензії криються не у технічних можливостях, а саме в кінцевому результаті формування картинки. Головний міф про Nikon знають мабуть більшість фотографів: дані камери страждають на надмірну жовтизну. У перших двох випадках і ця ж проблема була підтверджена, хоча я її вважав не критичною і вона мала ю вирішуватися незначною кольорокорекцією. Отож перед нами завдання прийняти нелегке рішення: чи з’явиться в арсеналі творчого об’єднання «Фотопленер 1.0» конкуруючий Nikon чи ні.

Про Nikon – тестуємо

Так склалося що сама природа та обставини сприяли проведенню творчого юзання: на кону перший Весняний фотосет 2020 і ми знімаємо у міських умовах, а потім у студії з добротним світлом. В роботі 2 камери, і для підсилення ефекту на Nikon перевірений Юпітер 37а. Справді Nikon добре себе веде в плані фокусування як автофокусними так і з мануальними об’єктивами. Коли завантажили перші світлини, можна було констатувати і непогану чіткість цієї камери. Наш незалежний експерт вражень художник та композитор Юрій Решетер по чіткості навіть віддав перевагу саме Nikon. Здавалося що усе ідеально, проте перші проколи почали розпізнаватися тоді коли справа дійшла до пост-обробки.

Точніше коли звернули увагу на кольоропередачу. Те що ми отримали на виході в RAW врази відрізнялося від того що видає Canon: студійна світлина зі значним зміщенням в холодний спектр і з переважанням зеленкуватих відтінків. Звісно це впливало на передачу й інших кольорів, які через таку кольорову схему набували брудно-болотних відтінків. Спроба кольрокорекції показала що поправити картинку можна та все ж позбутися болотності не так і просто. Тобто в холодних температурах у нас мутно-зелені відтінки замість очікуваних синюватих, а у теплих температурах (трам тарарам) уже нам знайома і очікувана ніконовська жовтизна.

Суб’єктивні висновки

Насправді нічого трагічно не сталося і нічого трагічного не є з камерами Nikon. Ця особливість картинки має свою художню цінність і неповторний шарм, який наближає цього цифрового девайса до аналогово-плівкових апаратів. І це по своєму цікаво і класно. Та лишень до моменту коли ваші творчі руки надумали щось покращити. Ось тут розпочинаються  як на творчих людей перші проблеми: баланс кольорів такий що підтягнути чи приглушити той чи інший параметре не так і просто, оскільки не вистачає діапазону: невеликий рух і картинка посипалась, з’являються кольорові перебори і т.д. А боротися з кольоровим багном взагалі не просто. Дану ситуацію можна порівняти з Instagram куди ви можете завантажити вихідне фото і примінити велику кількість фільтрів. Так от Nikon це фото з уже приманеним фільтром. Насправді зі світлинами зробленими на камери Canon усе по кольорах набагато збалансованіше. Тобто є така собі точка відліку з якої можна рухатись в усі напрямках.

Тож висновок наступний: таки Nikon незважаючи на свої технічні переваги не створив ефекту «ВАВ» і що найгірше, його слабинки криються у фундаментальних складових формування фотографії. Тож ми надалі залишаємося заядлими кеноністами, але з однією оговіркою: ми відкриті на переконання. Тобто я допускаю, що у нових моделях Nikon ситуація може бути кардинально різною. Тому очікуємо на тестування свіжіших версій від цього виробника. А наразі хотілося б подякувати фотостудії Марії Краснової за підтримку тесту і за надані студійні умови, та зустрінемось у нових експериментах та оглядах.

Один відгук

  1. Mykola Kozlov 06.05.2020 Відповідь

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *