Нарешті довгоочікувана тема: «Мануальна оптика» – вступ

Ми фотографи. Стандартні фотографи. Ми маємо цифрову тушку, як мінімум один кітовий об’єктив ну і вже деякі навики роботи з цією технікою. Є у нас і перші успіхи, проте ми розуміємо що усе що робимо воно занадто стандартне як по картинці так і по якості. Отож у житті такого фотографа рано чи пізно наступить момент коли треба рухатися до чогось вищого до чогось відмінного. Спочатку це будуть світлосильні об’єктиви і врешті дістанемося і до поняття “мануальна оптика”.

Мануальна оптика – про серію публікацій

Звісно про це написано море публікацій, знято безліч відео, та все ж оскільки це мій блог, тож розкажу, як усе відбувалося в моїй історії, оскільки десь вона можливо і відрізнялася від інших. І врешті тримаю в руках перший мануальний об’єктив, який уже встиг протестувати і відверто дуже задоволений результатом. Отож це вступна публікації, а також з цієї теми планую поділитися наступним у нових публікаціях:

Мануальна оптика – про причини переходу

А тепер про потребу чи відсутність потреби мануальних об’єктивів. Знову ж думка не моя, я лишень з нею погоджуюсь, що причин придбання чи вірніше переходу на мануальний об’єктив є декілька:

  1. Просто хочу продемонструвати оточуючим що в мене не один об’єктив а декілька (простіше кажучи понти)
  2. Бажання спробувати щось нове без очікувань результату.
  3. Прагнення виділитися серед фотографів і отримувати відмінний результат від звичних кеноновських чи ніконовських зображень

У моєму випадку причиною переходу були одночасно пункти 2 і 3. З одного боку усе відбувалося з одночасним переходом на мануальний режим, а відтак хотілося спробувати абсолютно окремий сегмент оптики, до якого чисто технічно не міг братися. З іншого я уже знав, що більшість не кеноновської чи ніконовської (тобто стандартної) оптики володіють цікавими художніми властивостями за які їх і полюбляє велика кількість фотографів. В чому проявлялися ці властивості – теж не знав, отож вирішив відкрити для себе цей окремий персоніфікований напрямок фото творчості. Відверто розчарую прихильників першого пункту, у такому випадку без навиків і бажання це банальне викидання грошей на вітер у кращому випадку, у гіршому втрата репутації, якщо фото є для вас бізнесом.

Мануальна оптика – одна з причин переходу

Ну і третє, про що хотілося б поговорити у вступній частині – величезний парк мануальної оптики. Справді коли в давніші часи будував наміри переходу на мануальну оптику, вона у мене асоціювалася виключно з радянським парком об’єктивів. Насправді тут вибір значно ширший: існує ціла армія німецьких, японських і інших країн виробництва об’єктивів, які важко собі навіть уявити. Вони бувають не лишень різних країн, вони бувають різних систем і навіть різних часів. Проте їх об’єднує одне: управління такими об’єктивами здійснюється виключно в ручному режимі.

Мануальна оптика – чи варто переходити

Виникає логічне запитання «Чи варто переходити на мануальні об’єктиви?». Зі свого досвіду скажу що при певних умовах «так». І головною умовою є бажання чогось навчитися щоб підсумком цього навчання став новий результат у фотографії. Якщо таких цілей немає, а є більш прагматичні речі на кшталт отримування прибутків чи оперативна робота де не вистачає часу на усі навчальні «прелюдії» в такому випадку зосереджуємось в більшості на стандартний парк оптики, пропонований виробником вашого апарату.

Ось такий у нас вийшов вступ: трохи пафосу, трохи водички. Та все у продовжені (у наступних практичних публікаціях) сподіваюся, усе таки зрозумієте, що без цього тут нікуди. Отож наступна публікація: «Що необхідно знати перед тим як купувати мануальний об’єктив».

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *