Перемикач режимів зйомок фотоапарата

Простіше кажучи мова піде про це чарівне коліщатко, яке у більшості випадків розташоване зверху камери і ми його перемикаємо найчастіше щоб вибрати зручний автоматичний або напівавтоматичний режим зйомки. На світлині, яка додана до публікації зображено перемикач режимів можна вважати культової і однієї з найбільш популярних дзеркальних камер свого часу і сьогодення Canon EOS 650D. Власне тут якнайкраще можна збагнути особливості режимів фотографування у сучасних цифрових дзеркалках.

Філософія і практика

Так чи інакше, але навіть набір режимів у вищезгаданій моделі уже стає предметом полеміки між профі та любителями. Та оскільки ми тяжіємо і прагнемо до вищого ступеню тому умовно приймаємо правила, що нас будуть цікавити саме ті режими, якими найчастіше користуються профі. Отож знову увага на світлину. Ми бачимо що усі режими тут представлені, розділені на дві половини зеленою відміткою режиму «AUTO». Це такий собі рятувальний режим, який при першому отриманні дзеркальної камери дасть змогу бодай щось але отримати в кінцевому результаті схоже на світлину. Цей режим є в усіх мильних цифровиках ну і в псевдодзеркалках. Йдемо далі: усі режими які зображені нижче цієї відмітки (проти годинникової стрілки) належать до любительського сегменту, а усе вище – до професійного. Отож вони нас і будуть цікавити. До речі в камерах вищого модельного дивізіону любительський сегмент взагалі відсутній.

Розбираємо режими

Якщо відкинути любительський сегмент у нас доступні наступні режими:

  • Режим «Р»
  • Режим «TV» (Nikon – “S”)
  • Режим «AV»  (Nikon – “A”)
  • Режим «M»

 

Режим «Р» (Programmed)

Його ще фахівці називають «Вікно в професійні налаштування». Чому? Тому що, для тих, хто ніколи не мав справи з напівавтоматичними режимами він стане в нагоді, оскільки надзвичайно подібний до режиму “AUTO”. Тут також параметри експозиції налаштовуються автоматично. Проте є й одна суттєва відмінність: ви маєте змогу у невеликому діапазоні змінювати витримку. Звісно вона потягне і зміну діафрагми, проте витримка у певних моментах тут є головною. Де ця особливість нам може стати у нагоді? Скажімо, якщо вам необхідно вирвати чіткий кадр з рухомої сцени – коротка витримка вам дасть це зробити. В інших випадках ми отримуємо змаз. Тобто дана опція  стане в нагоді в репортажній і особливо спортивній зйомці. В усіх решту нюансах в режимі «Р» відпадає потреба ламати голову які ж налаштування виставити.

Режим «TV» (Nikon – “S”) (Time value)

Це так званий режим пріоритету витримки. Тобто ви вручну вказуєте яка має бути витримка, а усі решту параметри підтягуються автоматично під ці показники. Знову ж логічне запитання: для чого знадобиться цей режим? Як ми вже згадували насамперед для чіткої картинки з динамічних рухомих сцен. Якщо скажімо ми знімаємо бігунів в русі і нам необхідно отримати чіткий кадр конкретного бігуна без змазу – нам саме допоможе найкоротша витримка. Аналогічно вона стане в нагоді при зйомці з рук, але не забуваємо, що чутливість має бути в автоматичному режимі.

Також багато цікавих художніх ефектів можна отримати на довгій витримці. Це і передача динаміки води і зйомки нічних статичних пейзажів.

Режим «AV»  (Nikon – “A”) (Aperture value)

На відміну від попереднього режиму тут у експозиційній парі головну скрипку буде відігравати діафрагма. Він так і зоветься «Режим пріоритету діафрагми». Тобто ми вручну виставляємо потрібну діафрагму, а решту експозиційних параметрів підтягуються під них.

Для чого потрібний цей режим. Давайте згадаємо на які технічні і художні моменти впливає саме діафрагма. Правильно! На глибину різкості. Відтак чи це буде у нас пейзаж з чіткістю по усій фокусній відстані чи чудовий портрет з добре розмазаним фоном вирішує саме діафрагма. Отож персонально мені дуже часто доводиться працювати саме у цьому режимі. До речі даний режим принаймні на камерах Canon дає змогу досить коректно працювати з мануальною оптикою. Як про це поговоримо в окремій публікації.

Режим «M» (Manual)

Царина усіх крутих «профі». Це так званий ручний режим, у якому витримку та діафрагму доведеться виставляти вручну. Але як показала практика не все так страшно як звучить. Пригадую довгий час не наважувався перейти в даний режим, та все ж після року користування таки перемогла цікавість. Тож находжу в неті декілька мануалів і вуаля – виявляється не все на практиці так складно. Сучасна цифрова індустрія спростила ручне керування до мінімуму. Завдяки показникам експонометра правильно виставити експозицію взагалі не є складним процесом. Відверто на старих плівкових дзеркальних камерах це зробити було куди складніше. Та про це також в окремій публікації.

Зрозуміло, що застосування цього режиму широке. Від студійних художніх потреб до умов де автоматика просто не справляється. Тому уміння фотографувати саме з допомогою цього режиму є надзвичайно важливим.

Ось фактично і все. Звісно дана інформація буде корисна тим, хото уже знає що таке витримка і діафрагма і на що вони впливають у створені кадру. Та все ж варто констатувати що знаючи і вміючи користуватися цими режимами ви отримуєте певну свободу у створені майбутнього колірного і світлового сюжету вашої фотографії.

О ще забув про один момент. Варто враховувати, що перемикаючи режими фотографування у багатьох камерах ви зможете отримувати доступ до абсолютно відмінних пунктів меню. Тому не варто впадати у відчай а з інструкцією розбиратися які нові етапи свободи вам відкриваються з кожним новим режимом.

2 коментарі

  1. Роман Н. 19.01.2018 Reply
    • Yaroslav BaranAuthor 19.01.2018 Reply

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *