Відеоштатив та фотоштатив – а різниця таки є

Мова йде про звичний штатив з трьома ногами і головою-кріплення для камери. Не буду кривити душею, але визнаю довгий час що один і що інший залишався для мене одним і тим же приладом для стабілізації зйомки. Оскільки відео знімаю переважно з допомогою монопода, тож штатив слугує найчастіше елементом кріплення для слейдерів. Та все ж нещодавно так для себе вирішив заглибитися в тонкощі триподів, оскільки останні фотографування з допомогою штатива виявили багато багів і неточностей в роботі. Отож для усунення проблем необхідно кудись рухатися, тому пошуки по інтернету, спілкування з фотографами і відеографами виявили широченний пласт інформації, яку таки варто враховувати при виборі штативів. Ну і зрештою зрозумів що відеоштатив та фотоштатив це достатньо відмінні прилади.

Для чого потрібний штатив

Не буду вдаватися в глибоку теорію, лишень відзначу, що без штатива не обійдеться нічна зйомка, зйомка на довгій витримці, студійна зйомка. Ну і звісно відеозйомка без штативу – це щось з чимось. Тобто даний прилад має забезпечити стійкість камери забравши з кадру тремтіння, зіскакування, вібрації тощо, що при зйомці з рук майже нереально. Ну це у відео, а у фото штатив – головний засіб побороти змаз, або навпаки його долати в задуманому місці. Також штатив здатний розвантажити руки фотографа коли той використовує професійні камери з супер-зум оптикою. Тримати такі агрегати в руках дуже складно.

З цих властивостей маємо зрозуміти що відеоштатив та фотоштатив має володіти певними властивостями та функціоналом. Він має бути надійним і стійким, він має бути при тому достатньо легким і портативним, він має бути мобільним, тобто швидко розкладатися, швидко має кріпитися та відстібатися камера. І ось досягнути такого балансу у поєднанні контрастних властивостей дуже і дуже важко. І ідеальним є той штатив, який найкраще збалансований під ваші потреби. Ну і ще на що варто звертати увагу, так це на те під яку вагу камери він розрахований. Заважка камера – пропаде стійкість, залегка камера – будете тягати за собою зайві кілограми тощо.

Відеоштавтив та фотоштатив – з чим я мав справу

Пригадуєте публікацію про «Полювання на червоний місяць». Так от під час цієї нічної зйомки, я усе зрозумів про свій штатив. З етичних міркувань не буду називати виробника, та все ж перші кадри з цього штатива одразу були відправлені в утиль. Річ у тім що усі вони були зі змазом. Добре що затемнення місяця справа повільна, тож був час для аналізу.

Виявляється причина змазу – сам процес натискання на спуск затвору. При цій процедурі при мінімальних зусиллях камера втрачала рівновагу і відбувався її скачок. Ось і все. Звісно винний штатив… Та не поспішаємо одразу шукати винних. Згодом вирішив зрозуміти що це за таку я маю триногу, що буксує при невеликих навантаженнях. Ззовні виглядає досить естетично: алюмінієві ноги, пластикова нерозбірна голова, що забезпечує конструкцію низькою вагою. Тож для чого призначений такий штатив?

Ви являється його функція обслуговувати малі камери десь мабуть до 500 грам вагою, а я на нього засадив топову дзеркалку з батарейною ручкою і зум об’єктивом. Тому як бачимо штатив тут Богу душу не винен. Навпаки треба подякувати цьому штативу за те що все таки дав зробити добрий кадр, і при цьому голова не розлетілася на друзки.

Жарт жартом, але так історично склалося що штатив у мене давно (подарунок не пам’ятаю вже навіть від кого). З часом, я докупив його аналог щоб закріплювати на них слейдер, а для фото його так і не примінив. І ось одна з нічних зйомок дала зрозуміти що не те є в арсеналі і не той арсенал.

Відеоштатив та фотоштатив – то у чому ж різниця

Насправді у мене був таки фотоштатив. І власне приналежність до фото індустрії видала голова: вона мала регулювання у трьох осях: по горизонталі, по вертикалі і нахил на бік. Як не дивно але у відеоштативних головках регулювання здійснюється лишень по горизонталі та вертикалі. Проте хід голови є дуже плавним. Цього досягають всілякими технічними новаціями, від використання спец підшипників, до спеціальних рідинних приводів. Також відеоштатив відрізняється від фотоштативу більш масивними триногами. І ось тут в дію вступають народні умільці, які найчастіше з двох видів штативів роблять один прикручуючи відеоголову до фотоштатива. Врозультаті отримується конструкція в міру стабільна проте легка та мобільна.

Щодо фотоголів, вони також бувають різними. Зручна голова скажімо для дзеркалок має бути металевою і достатньо масивною. Якщо голова пластикова – вона розрахована на невелике навантаження. Тобто тут може бути прикручена якась мильничка чи інша компактна камера. Ще окремою ланкою можна виділити фотоголови з шаровою опорою, та про них розкажу якось окремо.

Відеоштатив та фотоштатив – висновки

А висновки як на мене невтішні. Доведеться розпочати пошуки нового штативу, який б задовольнив мої технічні потреби, оскільки наявні штативи виявляється абсолютно не придатні до моєї ситуації. Ну це такий пафосний висновок. А насправді я переконався що відеоштатив та фотоштатив це достатньо відмінні аксесуари у приналежності яких важливе значення відіграє «голова». Тому не випадково кажуть «усе розпочинається з голови».

 

 

 

 

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *