Віньєтка – як її досягти, або як з нею боротися.

Що таке віньєтка думаю знають більшість фотографів: це затемнення по краях кадру, яке може виникнути через особливість оптики, або спеціально додано автором для прикрашання кадру. Теж люблю цей спец ефект і інколи вдаюся до нього. Звісно в період кожного фотографа з’являються моменти коли просто починаєш масово додавати віньєтки куди треба і куди не треба. У мене мабуть було свого часу так само, аж допоки в один прекрасний момент не довідався що віньєтування (ну так принаймні перекладає перекладач явище «виньетирование») є звичайнісіньким оптичним браком, можливо відхиленням чи недоліком.

Віньєтка – брак і як з цим боротися

Справді деякі об’єктиви страждають на так зване явище віньетування. Відомо що поява віньєтки напряму зв’язана з тим наскільки у вас відкрита діафрагма. Найчастіше можна побачити її у застосуванні світлосильних об’єктивів на повних матрицях при повністю відкритій діафрагмі. Тобто чим більше у вас відкрита діафрагма – тим більше буде помітною віньєтка. Дана проблема зв’язана з особливістю розподілу світлового потоку в об’єктивах. Що цікаво на кропнутих матрицях таке явище майже не реальне. Проте там джерелом віньєтки може стати неправильно одягнута бленда, або світлофільтри. Також віньєтка може виникнути при використанні кропнутих об’єктивів на повних матрицях.

Як же ж  з цим боротися? Для тих хто знімає у форматі RAW в принципі це і не має бути проблемою адже з допомогою компенсування вінєтування проблема легко усувається під час пост обробки на комп’ютері.

Віньєтка –художній засіб – і як з цим «боротися».

Брaк браком, але хто сказав що це поганий брак. Насправді уже давно віньєтку використовують як художній спец ефект, який допомагає додати певної стилістики загадковості, олдскульності, а в портретній фотографії виокремити, сконцентрувати увагу на головному герої кадру.  Тобто в більшості випадків віньєтку застосовують у портретні фотозйомці, оскільки при зйомці пейзажів у більшості випадків вона недоречна.

Проте тут виникає інша проблематика: надмірне засилля віньєток у фотографії. Є багато авторів, у яких майже кожен портрет є з віньєткою. Справді, якщо це робота об’єктиву – це одна справа: легеньке віньєтування додає певної фірмовості. Проте, коли краї світлини доходять до чорного в усіх фотографіях – це звісно перебір, який переносить ваші світлини в розряд примітиву. Отож маємо розуміти що застосування будь-якого спец ефекту має бути доречно і в міру.

Як створити віньєтку

Існує два основних способи отримання віньєтки: оптичний і комп’ютерний. Про деякі з варіантів та умов отримання віньєтки ми уже вище згадували: це отримання віньєтки з допомогою використання певної оптики, бленди, світлофільтрів. Також існують народні методи отримання віньєтки з допомогою розміщення спеціальних трафаретів на оптиці тощо.

Проте куди якіснішим і простішим є додавання віньєтки при пост обробці з допомогою редакторів. Більшість графічних редакторів мають змогу з допомогою примінення спеціальних фільтрів отримувати віньєтки найрізноманітніших конфігурацій.

Отож як бачимо фотографія – унікальний вид мистецтва у якому навіть недоліки стають перевагою. Головне щоб все було продумано та в міру.

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *