Що таке пілотна лампа – роздуми про імпульсне світло

Дана публікація для тих, хто має палке бажання розпочати студійну роботу у фотоіндустрії, проте наразі ще не обізнаний з усіма тонкощами обладнання тощо. Одним словом буду знову ділитися філософією студійної роботи.

Якщо ви ще не читали моїх попередніх публікацій нагадаю, що я не є прихильником імпульсного світла з низки причин. Проте це не означає що воно є гіршим чи не добрим. Я з повагою ставлюся до тих фотографів, які працюють саме з імпульсним світлом. Що таке постійне і імпульсне світло я уже розповідав у публікації  «Яке світло обрати для роботи в студії: імпульсне чи постійне світло». Отож сьогодні саме хотілося б поговорити про імпульсне світло як таке. А вірніше розповім свою історію, як я  доходив до розуміння поняття «імпульсне світло в студії» і його невідємний аксесуар під назвою “пілотна лампа”.

Перше розуміння імпульсного світла

Перший фотоспалах (а саме він є імпульсним світлом) був у мене на плівковій мильниці. Щось там блимало, і звісно я розумів, що заради цього світла у мене виходили фотографії у нічну пору. Та якось абсолютно не цікавили мене характеристики і якість фото. Звісно фотки були не студійними, не фірмовими. Згодом коли почав вивчати для себе роботу зі світлом, я зрозумів у чому причина. Вона банальна і проста: невірне розташування джерела світла. Ну про це ми поговоримо у наступних публікаціях. Така світлосхема була оправдана для якихось репортажних потреб, можливо десь би підійшла для документальних зйомок і не більше. Згодом у мене завівся надкамерний спалах: картинка стала кращою у плані рівномірності освітлення, та знову ж світлосхема підводила. І ось нарешті я опиняюся в професійній фотостудії, де власне використовується імпульсне світло. Ну що ж це нарешті саме те середовище, яка відв’язує фотоспалах від корпусу фотоапарата і дає свободу творчості у побудові задуманих світлових образів. Образно кажучи імпульсне світло у студії є повноцінним гравцем на фотосцені, який окрім банальної функції підсвічування тепер стає засобом у малюванні картини.

Надкамерні спалахи в ролі імпульсного студійного світла

До речі студійних фотоспалахів є сила силенна моделей. Тут можна використовувати найрізноманітніші конфігурації та схеми. До речі не варто списувати і над камерні спалахи. Вони поза корпусом фотокамери також здатні творити дива. Та все ж тут потребується певна технічна доробка. Такий фотоспалах має якось отримувати команди від камери коли, в який момент і при яких параметрах йому спрацьовувати. Ось тут в нагоді стає протокол передачі даних TTL або E-TTL. Фотоспалах може отримувати команди як по кабелю, так і по радіосигналу з допомогою так званих радіо синхронізаторів. Хоча сучасні спалахи мають ще більш універсальніший спосіб синхронізуватися з допомогою світлового капкану (рус. Световая ловушка), який був радше прерогативою стаціонарних спалахів.

Дещо про світлову синхронізацію імпульсного світла

Справді великі фотоспалахи, ті що довелося бачити, спрацьовували від ведучого спалаху. Це міг бути навіть надкамерних спалах. Він спрацював наступним чином, його світло потрапило на датчики великих спалахів і ті також одразу спрацювалися. Пригадую, якось був запрошений на весілля до знайомої. Звісно відбулися усі урочистості і ми поїхали в салон фотографуватися. Фотограф розмістив молодих, а я для домашнього архіву вирішив з-за спини фотографа зробити декілька кадрів. І о диво разом з моєю мильничкою спрацювали два софтбокса, які були розміщені у студії. Звісно фотограф нервово розвернувся і вивів мене за межі студії закривши передімною двері. Ось таке було моє перше знайомство з системою світлової синхронізації. Але ще один момент мені тоді впав у вічі. Фотоспалахи у софтбоксах були, проте там також і світилися якісь жарівки. Дивно навіщо вони там?

Що таке пілотна лампа

Ось якраз ми і підійшли до відповіді з заголовку. Насправді це були пілотні лампи. Їхня функція дуже проста: дати можливість фотографу якось передбачити світло-тіньову схему майбутнього кадру. Тобто це така собі по суті шпаргалка, як після спрацювання спалаху будуть виглядати тіні і т. д. пілотне світло завжди розміщується у тому ж пристрої  чи корпусі що і стаціонарний спалах, у деякій мірі дублюючи його світловий потік. Але якраз тут криється певний парадокс: у великих студійних приміщеннях потужності пілотних ламп просто невистачає щоб побачити світло-тіньовий малюнок. Відтак уся функція пілотних ламп є чисто номінативною. Тому ще раз, як я зазначав раніше  не є прихильником  так4ої світлової схеми, оскільки пілотне світло на моє глибоке переконання не дає можливості повністю в деталях передбачити майбутню картину. Як на мене через не співпадіння спектрів, потужності воно радше збиває х пантелику ані ж допомагає. Тому залишаюся вірним прихильником постійного світла.

Про технічні конфігурації імпульсного світла

Ну і на завершення даних роздумів, можу зазначити що імпульсне світло технічно може набувати усіх ознак постійного світла: його можна помістити в соф-бокс, в стрип-бокс в портретну тарілку і отримати на виході нічим не гірші художні фото, як при постійному освітленні. Тому можливості імпульсного світла в плані художності безмежні. Лишень бажання творити. Тому якщо є бажання розпочати творчість в студійних умовах, перед тим як обрати світлову схему, вкотре рекомендую прогулятися по діючих студіях, щоб для себе зрозуміти з чим буде вам комфортніше працювати.

 

 

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *