Студійна фотозйомка в полі зору проекту «Фотопленер 1.0»

бекстейдж на фотостудії
Готуємо локацію на фотостудії

У цей день усе було вперше. Вперше працюю колективно на фотостудії, вперше працюю зі студійним імпульсним світлом (хоча принципово перевагу надаю виключно постійному), вперше сесію проводимо не на своїй студії. Можна вважати що це була наша перша колективна студійна фотозйомка. І відверто чергове засідання чи вірніше фотосет в рамках проекту «Фотопленер 1.0» був як ніколи результативний і багатий на досвід. Тому у цьому розгорнутому огляді чергового заходу від  проекту «Фотопленер 1.0» буду ділитися багатьма практичними думками, які сподіваюся, у майбутньому допоможуть уникнути певних проблем при замовленні фотостудії.

Цього разу наша фотографічна зустріч відбувалася у Львові на одній з львівських фотостудій. Перед нами було поставлено завдання зробити декілька сесій для двох виконавців (вірніше одного виконавця і однієї групи). У ролі моделей виступив відомий в Україні співак, композитор та поет – Назар Савко, а також відома львівська група «Навігатор» у повному складі на чолі з її лідером Орестом Прусом. Ідея і орг. питання як завжди належать головному заводілу нашого творчого об’єднання фотографу Миколі Козлову. Ну а надихала нас на творчість та консультувала художник та фотограф Марія Краснова.

Метою цієї зустрічі було саме відпрацювання портретних і постановочних кадрів у студійних умовах, а також обмін досвідом щодо пост обробки подібних фотоматеріалів. Та все ж дана зустріч вийшла за межі поставлених цілей і ми отримали набагато цікавіший досвід аніж планували. І про це далі.

Фотостудія чи фото локація

Сам процес відбору фотостудії у Львові насправді  перевернув світ уявлення фото індустрії у цьому місті. І думаю щось подібне відбувається у багатьох містах України. І ось що маю на увазі. Для мене будь-яка студія чи фото чи студія звукозапису це насамперед «стерильне» ну майже лабораторне приміщення, яке дає з повного «нічого» формувати, малювати творити щось нове. У значені «стерильності» я розумію відсутність домішок артефактів, які можуть неконтрольовано додаватися до кінцевого продукту. Якщо скажімо це студія звукозапису. Тут мова йде про відсутність звуку (звукоізоляцію) а також звукопоглинання, яке знищує усі побічні артефакти акустики. Неважко уявити запис пісні де в якомусь моменті наклалася лайка сусіда чи запуск автомобіля. Подібна стерильність має бути присутня і у фотостудії, і вона має виглядати наступним чином: повністю затемнене приміщення де світлова картинка формується виключно вами, а не світлом яке йде з вікон чи пробивається з коридору. Ну звісно мене бувалі фотографи поправлять що вікно також є джерелом світла, і будуть праві. Проте на студії воно не головне і якщо таке присутнє, воно має повністю «вимикатися» і недодавати світлових артефактів до світлової картини кадру.

Проте як показав моніторинг львівських студій (яких чимало), лишень одиниці здатні забезпечити подібні умови. Тобто справжніх фотостудій у цьому місті є 2-3. А що ж тоді пропонують інші «студії»? Більшість з них гордяться декором і вікнами присутніми у приміщенні. На деяких навіть немає наборів фотографічного світла. Вибачте мене друзі, але це аж ніяк на студію не тяне. Такі речі я умовно можу назвати фото локацією, функція яких на подобі пам’яток архітектури коли ти ставиш модель в ті умови, які диктують обставини без права впливу на світлову картинку, декорації тощо. Звісно у цьому немає нічого поганого, проте називатися студіями такі місця аж ніяк не можуть. Фотозона, фото локація, місце для фотографування – назв може бути дуже багато. І власне таких локацій Львів пропонує надзвичайно широкий вибір.

Що ж ми отримали у наше користування. З етичних міркувань не буду називати студію, та все ж вибір Миколи Козлова був ближчим до студійних параметрів, проте також далеким від ідеалу. У нашому розпорядженні опинилося достатньо просторе приміщення з набором фонів, набором імпульсного комбінованого світла і велетенським вікном вздовж усієї стіни. Видно власники студії таки фотографи оскільки намагалися передбачити можливість виключання світла з вікна. Тут були присутні темні фіранки на вікнах, та нажаль вони зі своєю функцією справлялися надзвичайно невдало що ускладнювало боротьбу зі світловими артефактами на пост обробці. Та як не парадоксально, саме ця студія для нас стала найприйнятнішою як по ціні так і по умовах студійності. Окремо хотілося б відзначити роботу менеджера цієї студії, який не будучи фотографом таки зміг надати певну інформацію, абсолютно був непомітний під час творчого процесу і по завершення попросив порад щодо покращання умов студії.

Студійне фото співака Назара Савка
Співак, поет, композитор – Назар Савко

Імпульсне чи постійне світло

Одвічне запитання на подобі «повний кадр чи кроп», «Canon чи Nikon». Як на мене усе чисто індивідуально, та все ж у нашому випадку трапився курйоз: Микола замовляючи студію чітко ставив запитання про наявність постійного світла, оскільки наша студійна фотозйомка передбачала саме таке світло Та коли ми прибули на студію виявилося, що у нашому розпорядженні набір імпульсного студійного світла з пілотними лампами. Просто необізнаність менеджера зарахувала пілотні лампи до постійного світла. Та що робити? Відмовлятися від пропозиції було уже пізно, тому ми вирішили вдатися до ще одного експерименту в процесі сесії, а саме спробувати себе у роботі з імпульсним світлом.

Звісно я 100%-прихильник постійного світла з багатьох причин, тому в процесі фотографування суб’єктивно почав шукати недоліки імпульсних систем. І найважливіший та найголовніший з них – відсутність візуальної картинки на локації в процесі побудови кадри. Справді є пілотна лампа, але у великому приміщенні студії через свою невелику потужність вона майже є непомічною. Одразу вдаюся у роздуми, а що якщо б збільшити потужність пілотної лампи? Ну і відповідь напрошується сама по собі: в такому випадку вже і спалах непотрібен. Ось таке замкнуте коло.

Як я уже згадував на початку, вперше довелося мати справу з імпульсним студійним світлом. Насправді нічого складного. За декілька хвилин розібралися в усіх тонкощах налаштування і розпочали будувати світлову схему. Приємно, що на цій студії були три синхронізатори, які працювали паралельно, тож кожен з фотографів був незалежний один від одного. Сам прилад і його використання виявилось уже й не таким страшним у використанні як малювало його моє упередження. Навіть він міг похвалитися деякими перевагами. Насамперед потужність: працювати на маленькій витримці з чутливістю iso100 – одна насолода. На пост обробці спостерігаємо якість світла яка є максимально правдивою по передачі кольорів, що убезпечувало нас від додаткової кольорокорекції. Ну і формфактор «моноблок», про який ми нещодавно писали, давав можливість експериментувати зі світло формуючими насадками.

В кадрі група Навігатор
Орест Прус і група “Навігатор”

Студійна фотозйомка – творчі моменти щодо роботи з моделями

Це окрема складова і напрямок у студійній роботі, яка вимагає досвіду і певної практики. Тут також не все так просто. Розмова з лідером групи «Навігатор», Орестом Прусом, який в цей день разом з колективом позував перед нашими об’єктивами, дала змогу зрозуміти очікування моделей і моменти, які впливають на комфорт їхньої роботи. Насамперед у більшості початкових моделей є велика надія на підказки фотографів: як краще стати, куди рухатись, у якому напрямку дивитися тощо. Хоча маю застерегти моделей що відповідальність за результат також лежить і на вас. Є моменти коли фотографу важко проконтролювати під час зйомки положення дрібних деталей, тому в перервах варто таки робити огляд через дзеркало власного зовнішнього виду і тримати його під контролем в процесі сесії. Спільними зусиллями ваші шанси на успішний результат зростають вдвічі.

За словами Ореста у цей день сильно його дезорієнтувала наявність на знімальному майданчику аж трьох фотографів. Справді ситуація нетипова і не стандартна. Та й у стандартних ситуаціях вкрай малоймовірна. Отож коли таки ви потрапляєте в подібну історію – рекомендація орієнтуватися саме на середнього фотографа, який завжди перебуває у мастер-позиції. Бокові фотографи відповідають або за бекстейдж, або за пошук нових ракурсів. Хоча знову ж розуміємо що ефективна співпраця «модель-фотограф» має відбуватися ну у майже інтимних стосунках тет а тет, проте моделям варто бути готовими і до нестандартних ситуацій, скажімо таких як наша,  яка була продиктована обставинами та обмеженістю часу.

Команда "Фотопленер 1.0"
Творча фотокоманда проекту “Фотопленер 1.0” – нарешті перше фото разом

Студійна фотозйомка – набутий досвід

Отож три години в студійних умовах проминули просто космічними темпами. Від’їжджаючи до дому аналізуємо з Миколою що сьогодні сталося. Голова забита велетенською кількістю інформації, яку варто переосмислити, а також море вражень, які залишаються з нами на довгий час. Минуло трохи часу і уже розумію що справді наша фотосесія на студії була унікальною: за камерами творчі люди і в об’єктиві творчі люди. Взаємо підтримка і взаємо стимулювання породило кінцевий результат. Отож давайте по пунктах пройдемося  що у нас залишилося у навиках.

  1. Вибір студії. Обираємо саме студію а не локацію де є умови для створення світлової картинки і наявність певного фотографічного обладнання.
  2. Вибір світлового обладнання. Такі речі варто узгоджувати завчасно і обирати саме те, з яким у вас є практика і досвід. У випадку відсутності такого можливо варто придивитися до інших пропозицій.
  3. Не ваше світло – нічого страшного. Якщо на студії через певне непорозуміння не виявилося саме вашого типу світла –нічого страшного якщо попрацюєте на інших приладах, які мають також багато переваг. Досвід роботи з ними лишень збагатить ваші навики і не забере багато часу у їх вивченні.
  4. Якщо у вас передбачається робота не з однією моделлю, а з групою, краще надавати перевагу студіям з наявним фоном шириною не менше 3 метрів. На півтораметрових фонах нашої студії з групою «Навігатор» виникали певні обмеження. Не критичні, та все ж…
  5. Готуючись до фотосесії, тему, напрямок варто продумувати завчасно, що зекономить ваш час і гроші у випадку орендних студій і дасть можливість попрацювати над деталями.
  6. Фотосесію таки варто проводити з моделлю тет-а тет, що дасть змогу краще розкрити потенціал кожного з учасників фотосесії тощо.
  7. В процесі фотосесії не бійтеся виходити за рамки задуманого. У нашому випадку головним модератором змін запланованого став саме співак Назар Савко, який ретельно готувався до зйомок і запропонував декілька цікавих сюжетів. Пошук чогось нового завжди дасть хороший результат, або наведе на потрібну ідею

Як завжди сподіваємося, що дана публікація стане вам у нагоді. Якщо у вас є досвід роботи з фотостудіями, будемо раді, якщо не проігноруєте та поділитесь у коментарях своїми думками. Нам лишень залишається констатувати –кожен новий фотосет в рамках проекту «Фотопленер 1.0» не лишень дає можливість узгодити свої навики та тенденції, але й отримати велику порцію нового досвіду, що і трапилося на фотостудії у Львові.

Фото: Микола Козлов, Ярослав Баран & YarekFOTO

 

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *