Експозиція – три складові успішної фотографії (вступ)

Нарешті розпочинаємо серію публікації про основу основ будь якої фотографії, а саме про експозицію. Цікава і надзвичайно важлива тема для будь-якого фотографа. Та все ж хотів би глянути на це явище не з точки зору термінів та визначень, а з точки зору розуміння. Чому саме так? Пригадую перші кроки у фотографії і як мене лякав і одночасно заворожував цей термін «експозиція». Насправді є дуже багато визначень, і звісно вони усі вірні, проте у моєму розумінні експозиція це та кількість світла, яка потрібна для правильної збалансованої саме по світлу фотографії. Що це за така «правильна фотографія»? А це саме така світлина, яка не є за світлою чи за темною і містить найзручніше співвідношення світла і тіней. Отож щоб отримати «правильну» експозицію нам необхідно розуміти що за неї відповідає. Ось тут власне мова і піде про трьох китів, про які згадано у заголовку.

Експозиція – розуміння терміну

Раз уже пішла мова про кити та всілякі водні явища, тож давайте спробуємо уявити що процес фотографування це таке собі велике прання. Давайте увімо собі, що струмінь води це світло, яке проходить скрізь об’єктив. Нашою кінцевою метою є гарно відмита річ чи якась тканина. Вона має бути не брудною і не протертою до дир. Вона має бути максимально чистою. Так от ми маємо у своїх руках декілька засобів, які здатні по впливати на отримання хорошого результату.

У нас є кран, який регулює кількість подачі води, потрібної для вимивання бруду. Знавці уже розуміють, що у фотоапараті це витримка, яка регулює  саму ту кількість світла, яка потрапляє на матрицю.

Ще один цікавий інструмент це регулятор розміру отвору нашого крану, що впливає на напір води. У фотоапараті це діафрагма. Хоча вона працює рівно протилежно, про те суть залишається тою ж. Сильний напір  – ми можемо отримати дірки (у фотографії пересвічування), заслабкий напір – і бруду нам не відмити (фотографія буде темною).

Ну і останній засіб це якість матерії, яку нам необхідно відмити від бруду. У фотографії це явище відоме нам під терміном “чутливість”. Ніжна чутлива тканина набагато швидше піддасться відмиванню, проте її і легше пошкодити до дірок. Товстіша тканина, яка має меншу чутливість відповідно потребує більшого напору і більшої кількості води. І так було з плівковими фотоапаратами. У сучасній цифровій зйомці ми маємо можливість якість цієї тканини регулювати на льоту.

І що приємно: відколи існує фотографія принцип формування чи досягнення правильної експозиції фактично не змінився. Лишень на певному етапі змінилася природа чутливості. Якщо раніше за це відповідала фотоплівка, то тепер за неї відповідають можливості цифрової матриці. Отож що це за «кити» і як з ними рахуватися? Давайте ще раз їх нагадаємо: витримка, діафрагма і як ми вже згадували чутливість.

Про серію публікацій

Отож сьогодні спробували зрозуміти, що таке експозиція і як вона працює. На далі на нас очікують публікація про кожен зі складових експозиції. Ми не тільки розберемо як вони працюють, а також спробуємо зрозуміти на які творчі моменти вони впливають. Зрештою в останніх публікаціях попробуємо розібратися якою має бути «правильна» експозиція і чи можна її якось виміряти. Тому сподіваюся дана серія публікацій допоможе вам прискорити процес знайомства та розуміння процесів у фотографії.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *