Експозиція – усе про чутливість

Так цікаво спостерігати за пошуковиками, які на запит “чутливість» насамперед видають інформацію про чутливість людини. Справді у цьому параметрі фотоекспозиції є мабуть щось людське: спроможність щось робити і щось не робити, а також коли щось не подобається – проявляти свій характер. Ось такий ліричний вступ у нас вийшов до третьої складової експозиції під назвою «чутливості» (ISO).

Технічні моменти

А чи знаєте ви що у старих плівкових фотоапарат такої складової майже не було. Вірніше вона була, проте продиктована вона була чутливістю плівки. Пригадую як в руки потрапила плівка з чутливістю 250 одиниць – це була фантастика, оскільки в приміщенні можна було обходитись без спалаху. А так задовольнялися на 64 одиниці, з якою без спалах ніяк. Насправді цими спогадами ділюся невипадково, щоб дати можливість краще збагнути як працює чутливість. По простому чутливість це здатність матриці приймати певну кількість світла. Висока чутливість дасть нам змогу роздивлятися деталі в темноті, низька чутливість добре збалансує картинку при сонячному освітленні. Тобто щоб перемкнути чутливість у старих плівкових апаратах доводилося просто змінювати плівку. У сучасних умовах ми можемо «міняти плівку» з допомогою однієї кнопки і вибір плівок у нас чималенький.

Як працює чутливість

Працює даний параметр дуже подібно до витримки: більша чутливість – більше деталей в тіні і світліша картинка, менша чутливість – відповідно менше деталей в тінях і картинка темніша . Але на цьому і завершується усі подібності. Як ми уже згадували чутливість має свій характер, який проявляється з вищими показниками ISO. І проявляється цей характер у появі шумів та зернистості у світлині. Тобто чим вищий показник чутливості, тим більша вірогідність що картинка буде шуміти.

До речі цікавий момент щодо числового виміру ISO. За основу беруть показник 100. Це найменший показник, а далі усе відбувається методом подвоєння: 200, 400, 800, 1600, 3200 і т. д. Хоча в професійній техніці градація чисел може бути більш тонкою сказімо по інтервалу 1\3. Тобто вибір рівня чутливості відбувається набагато точніше.

Як себе поводити з чутливістю

Так от ми знаємо, що чутливість річ примхлива, тому у більшості камер найоптимальнішою чутливістю є показник 100, 200, 400. Це такі показника, при яких вам ані шумів ані зерна. Та знову ж тут питання спірне, оскільки є багато різних камер і у них поріг зернистості та шумів може також бути цілком різний. Тому для визначення безпечної зони необхідно просто протестувати камеру на поведінку з різними ступенями чутливості. Звісно камери з повною матрицею мають вищий динамічний діапазон через величину матриці, відтак шуміти починають на значно вищих показниках. Зрештою зерно і шумливість також не є трагічними у невеликих кількостях. Такі артефакти легко прибираються в редакторах на кшталт Фотошоп і ін. Правда за це доведеться платити чіткістю: картинка отримає невеликий змаз чи вірніше замиленість. Ну і раз ми згадали про динамічний діапазон матриці, варто зазначити що саме поведінка чутливості є однією з яскравих складових цієї характеристики матриці.

Післямова

Отож ми розібрали останній з трьох основних елементів формування експозиції в фотоапараті. Саме чутливість є однією з найновіших понять оскільки у тій формі, у якій з нею маємо сьогодні справу вона дійшла до нас з ерою цифрових фотокамер. Ну і логічно виникає запитання чому саме така дивна назва ISO. Дана абревіатура перекладається як «Всесвітня організація зі стандартизації», але чому не було придумано для даної характеристики якісь конкретні одиниці а взято саме загальну назву компанії – залишається загадкою. Мабуть фото чутливість для світу стандартизаціє є особливо важливою. Це звісно жарт, проте важливість чутливості для експозиції є беззаперечною. Отож озброївшись такими теоретичними знаннями можна й уже приступати до практичних навиків у налаштуванні параметрів експозиції.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *