Експозиція: як працює діафрагма.

Наймагічніший елемент формування правильної експозиції – діафрагма мабуть є найхудожнішою її складовою, оскільки саме вона впливає на багато творчих моментів вашої майбутньої світлини. І магічна вона не лишень у назві, але й з виду. Такий собі імітатор зіниці людського ока, який фантастичним методом швидко розширюється і звужується. Одним словом фото магія.

Що таке діафрагма

Діафрагма це механізм в об’єктиві камери, який збільшує або зменшує пропускний отвір (змінюючи його діаметр), таким чином  регулюючи кількість світла яка потрапляє на матрицю. Ось так сухо можна описати даний механізм чи то пак навіть окремий пристрій. І філософія у нього дуже проста: більший отвір – більше світла потрапляє на матрицю, менший отвір – менше світла потрапляє на діафрагму. Проте у діафрагми є дещо серйозніші засоби креативного інструментарію, володіючи якими можна творити справжні дива. Та про це дещо згодом.

Дещо про механізм діафрагми

Загалом регулювання отвору діафрагми в об’єктиві відбувається з допомогою спеціальних пелюсток. У наш час правда уже є так званий безпелюстковий механізм, проте пелюстковий механізм є найрозповсюдженіший. Пелюсток може бути 6, 7, 8, 12 і навіть більше у деяких моделях. І тут власне виникає запитання: на що впливає кількість пелюсток в діафрагмі. Насправді ця кількість навряд чи впливає на якісь світлові характеристики, проте велике значення має у художній фотографії. Від кількості пелюсток залежить форма сонячних бліків та конфігурації боке. Пригадуємо старі телепередачі про природу коли в кадр потрапляють сонячні промені і їх відблиск на екрані проявляється у формі шестигранника. Ось це саме той момент який фотографи поза очі називають шайбою, і він вказує нам що знято дешевою оптикою з 6-пелюстковою діафрагмою. Справді що дорожча модель – кількість пелюсток збільшується. Навіть може змінюватися їх форма, щоб максимально приближувати форму отвору до правильного кола.

Як змінювати діафрагму

На сучасних цифрових дзеркальних і без дзеркальних камерах, усе відбувається автоматично. Тобто регулювання механізму діафрагми здійснюється з допомогою автоматики. Та все ж є й можливість змінювати її в ручну. Це можна робити у мануальному режимі (М), та режимі пріоритету діафрагми (Av). Навіщо це робити вручну читаємо нижче. У старих фотоапаратах чи то пак мануальній оптиці, перемикання діафрагми відбувається на об’єктиві з допомогою спеціального кільця.

На що впливає діафрагма

Нарешті ми дійшли до найцікавішого моменту, коли нам має стати зрозумілим момент навіщо діафрагму крутити в ручну, а також що за таємний арсенал інструментарію приховує діафрагма. Так от діафрагма впливає також на таке явище як «глибина різкості» об’єктива. Щоб зрозуміти що це за таке явище: уявімо собі тунель у якому лишень невелика частина освітлена. Щось подібне відбувається і при показниках малої глибини різкості. Проте тут замість освітлення виступає маленький проміжок простору у якому об’єкти можуть бути у фокусі. Якщо технічно розглянути ситуацію – таке відбувається при відкритій діафрагмі. Тож чим більше відкрита діафрагма, тим менша глибина різкості, і навпаки чим більше закрита діафрагма – тим більше глибина різкості.

Для чого застосовується глибина різкості

Все дуже і дуже просто. Вам потрібне фантастичне боке – робимо портрет з мінімальною глибиною різкості, де на острівку фокусу розміщуємо модель – і ось перед вами чудовий портрет. Звісно тут варто враховувати і технічні можливості оптики. Та все ж розуміння базових принципів дає вам інструментарій до неабиякої творчості. Аналогічно  з великою глибиною різкості острівок фокусу розширюється до материка і у вас уже чудово виходять пейзажі, де більшість елементів є чіткими не розмазаними.

Світлосила  і числові виміри в роботі діафрагми.

Досі ми так метафорично розповідали про роботу діафрагми. Наразі настав момент увігнати усе вище сказане у певні числові наукові показники. Тож варто розпочати даний підтему з того що таке світлосила і яке вона відношення має до діафрагми.

Насправді стосунок прямий, оскільки від того який мінімально можливий є показник в об’єктива залежить і світлосила об’єктиву. Про те як проявляється світлосила, на що вона впливає, розповімо звісно у нових публікаціях. Наразі ж маємо зрозуміти що скажімо у нас є два об’єктиви, у яких мінімальна діафрагма 2.8 і відповідно 3.5 Що це означає? А це означає що об’єктив з діафрагмою 2.8 є світлішим аніж його конкурент. І це звісно позитивний показник, про який навіть буде вказано на моделі об’єктива.

А тепер до вашої уваги класичний набір показників діафрагми: f/1.4, f/2, f/2.8, f/4, f/5.6, f/8, f/11, f/16, f/22і т.д. Перераховувати ще можна і можна, проте з даного переліку показників діафрагми виникає два логічних запитання: а) що таке «F» b) що означають ці цифри.

Літерою F у міжнародній класифікації позначають значення діафрагми. Цифри чи значення діафрагми, які йдуть після нього вказують на те наскільки широко відкрити отвір діафрагми. Чим менше число, тим більше відкрита діафрагма і тим більше світла потрапляє на матрицю.

А тепер звідкіля беруться числа в показниках діафрагми. Варто зрозуміти що кожне сусіднє число вказує на те що ви перейшли на в два рази ширший або в два рази вужчий отвір. До речі у професійних фотоапаратах є ще й проміжні показники, які дають можливість більш тонкого налаштування діафрагми.

Ну і про найголовніше у діафрагмі – експозиція

Ми зосередилися на технічних і творчих моментах діафрагми забувши про те що вона є головною складовою експозиції. Тут також особливих таємниць немає: відкрита діафрагма – більше світла потрапляє на матрицю і відповідно фото буде світлішим. Закрита діафрагма – менше світла на матриці і кадр темніший. Відтак у тих чи інших випадках діафрагма здатна компенсувати витримку. Ситуація: на вулиці сутінки проте вам необхідно сфотографувати спортсмена що біжить. Ми уже знаємо що такі кадри робляться на короткій витримці. Коротка витримка і сутінки – кадр однозначно вийде дуже темним. Вихід – застосувати світлосильний об’єктив, який на максимально відкритій діафрагмі компенсує нестачу світла для нормальної чи терпимої експозиції.

Проте у цій грі компенсацій є й третій гравець – чутливість, яка також здатна суттєво вплинути на якість експозиції. Отож про те як працює чутливість, і на що вона впливає розповімо уже в наступних публікаціях.

Післямова

Ось ніби й уся математика. Звісно на цьому загадки діафрагми не завершуються. Проте щоб вникнути у них і зрозуміти, необхідний час і практика. Та коли наступить момент вільного розуміння роботи діафрагми – ви здатні будете творити справжні шедеври отримавши свободу творчості.

 

 

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *