Як технічно досягнути якості – міфи і реальність

Насправді рано чи пізно але кожен з вас дійде до запитань, які так чи інакше пов’язані з пошуком якості у світлинах. Хоча саме поняття «якість» є достатньо суб’єктивним, та все ж є певні технічні нюанси і параметри, які надзвичайно впливають на цей пошуковий процес. Що цікаво – пошуки в інтернеті відповіді не дають: багато води і багато міфів. Ну якщо з першим, навіть при усіх намаганнях не можу позбутися водички, то міфи народжуються через банальну необізнаність тих хто викладає інформацію. Отож у цьому пості спробую не без водички розповісти які технічні зміни дали суттєвий поштовх у досягненні якості. Буду говорити виключно про те, що довелося пройти у своїй фотографічній діяльності.

Перший крок до якості – зміна матриці.

Отож бо й воно: відчути  перше покращання ваших робіт дасть змогу перехід на техніку з кращими матрицями. І не просто на техніку, а мова йде про зміну класу техніки. Матриця у вас має бути достатньо великою і володіти чудовим динамічним діапазоном. Простіше: вартує закинути свої мильничики, смартфони, псевдодзеркалки і переходити як мінімум на дзеркальні камери нижнього дивізіону, або на без дзеркальні камери. І ось тут власне побутує міф що «мій iFon втре носа навіть дзеркальному фотоапарату». Втерти то може втре в деяких моментах, але загалом фізику не одуриш, тож у більшості випадків найпонтовіший смартфон крути не крути але не зможе досягти й половини можливостей дзеркалок. Ну переконувати немає сенсу, бо практика у моєму випадку давно вже розставила все на свої місця.

Просто для прикладу згадав останній випадок, як один із класів місцевої гімназії поїхав на екскурсію. В арсеналі були смартфони і фотограф з простеньким (дзеркальним) Canon 1300D. Як би я не хотів співати оди iFon (бо десь поважаю цей бренд), дзеркальна камера у 80% без пост обробки була на голову, а той дві голови вищою. Так от про те як перейти зі смартфона на дзеркалку, уже писав тут у блозі (див. «Великий перехід»). Лишень констатую що іншого шляху банально не існує. Усі легенди що «фотошоп врятує» або «фільтра смартфона творять чудеса»  – не більше ніж легенди.

У моїй історії перше придбання псевдодзеркалки Olimpus uz510 була вершиною моїх сподівань. Але лишень на початках. День за днем почали проявлятися її слабинки, вище яких просто не скочиш. А їх було дуже багато. Наступною камерою став дзеркальний Canon 450D. Відверто і сьогодні мені не соромно за ті кадри, які були на ньому зроблені.

Наступний крок – підбір оптики

Так я і досі вважаю, що кітові об’єктиви є монстри, і при відсутності дорожчих світлосильних об’єктивів вони спосібні на великі справи. Але вони не всесильні. І ось тут зустрівся з іншим міфом що «світлосила скажімо 3.5 однакова для усіх об’єктивів і різні моделі при таких параметрах на одній камері будуть виглядати однаково». Якраз нещодавно мав полеміку з одним старшим фотографом, який мені доводив правдивість цього міфу.

І можливо я б і далі вірив у цей міф, якби не придбання Tamron 17-50 F\2.8. Простий тест показав що 3.5 у двох випадках це абсолютно різні 3.5 і причина знову ж у фізиці. Тут варто зважати на такі моменти як чіткість оптики, на наявність і поведінку всіляких оптичних збочень (на кшталт аберацій та вінєтування) і навіть на величину передньої лінзи. Саме цей комплект буде формувати якість отриманої картинки. І не тільки він. Тут роль буде грати і оптична схема і покриття просвітлення і ще багато фізико-хімічних нюансів.

До чого веду: оптика це  той найголовніший елемент, який радикально може змінити вашу картинку при однаковому фотоапараті. І тут важливе значення відіграє і вартість: хороший об’єктив дешевим не буває.

Третій крок – підбір засобів контролю кольорової гами

Якщо простіше, йтиметься про те з допомогою чого ми на пост обробці будемо фотографію робити кращою – в сучасних умовах це комп’ютерні монітори. Тобто від правильності підібраного екрану буде залежати чи правильно ви прочитаєте отриману картинку і чи правильно застосуєте корекцію для отримання якісної світлини. Також в своїй практиці пройшов довгий шлях корекції на ноутбуці, і зрештою проколовся, коли отримав серйозне комерційне замовлення: у мене все виглядало просто прекрасно, а в офісі замовника (дизайн студії) мої світлини просто почали випльовуватися з контексту: надмірна насиченість тих чи інших кольорів, пере контраст і т. д.

Даний випадок просто змусив глянути на проблему з потрібної точки зору, провести аналіз, і врешті визначитися як уникнути таких проколів. Вихід був один – придбати «правильний» монітор. Як підібрати монітори для фото також можете прочитати тут на порталі.

Як технічно досягнути якості – висновок

Ось такі три кроки рано чи пізно але вам доведеться пройти у своїй практиці, оскільки при їх нереалізованості, ваше правильне світло і правильна експозиція і правильна композиція просто будуть нічого неварті, оскільки загубляться у сірості побутової техніки широкого вжитку. Лишень після вищезгаданих кроків можна переходити до наступної теми «Як творчо досягнути якості – міфи та легенди»

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *