Знову повертаємося до теми моноподів. Оскільки прийшов час нарешті змінювати монопод, тож про свого уже доброго друга Yunteng VCT 288 можу розповісти в подробицях, оскільки той відпрацював не одну відео зйомку. Відверто він мене задовольняв по багатьох параметрах, та все ж час не стоїть на місці і певні зміни вимагають технічного оновлення. Тому розкажу історію появи саме цієї моделі, а також про його сильні та слабкі сторони. Поїхали
Yunteng VCT 288 – як він до мене потрапив
Даний монопод з’явився у мене не випадково. Він прийшов на заміну попередника, що був у рази простіший за Yunteng VCT 288. Коли справа дійшла до вибору наступника розумів що на дорогий Manfrotto ну ніяк не наскладаю грошенят, а хотілося щось ось таке манфротоподібне мати в арсеналі. А саме щоб була опорна тринога, щоб була непогана відео голова. І ось пошуки привели якраз до Yunteng VCT 288. З першого погляду монопод справив непогане враження. Я б навіть сказав пристойне. Тут тобі і накладка з неопрену щоб руки не мерзнули, тут і справді опорна тринога, а також відео голова, як писав продавець – рідинна. Тобто в поворотний механізм залита рідина яка гальмує обороти даючи змогу отримати плавну проводку. Та все ж і були відмінності від Manfrotto.
Першою такою відмінністю є висота, на яку мало хто звертає при купівлі увагу. Yunteng VCT 288 у розкладеному стані має висоту приблизно півтори метра. Хоча в процесі експлуатації для більшості завдань цього цілком достатньо. Така висота відповідно і впливає на максимальну вантажопідйомність – до 3 кг. Хто добре обізнаний з Manfrotto, той може зробити уже певні порівняння.
Yunteng VCT 288 – слабинки
Ну і щоб під кінець не розчаровувати а навпаки похвалити, одразу приступаю до слабких місць даного монопода. Першою слабинкою є рідна опорна тринога. Якість пластику там така, що буквально через короткий час одна або дві лапи перестають фіксуватися. Здавалося б дрібниця – відкрути цю триногу і маєш спокій. Та як показує практика, більшість покупців саме і купляють цей монопод заради цієї опції. Спочатку я думав що це лишень у мене така проблема. Проте після зустрічі зі знайомими відеографами з місцевого інтернет-телебачення зрозумів що це хронічна болячка цього гаджета.
То як же ж бути у такій ситуації. Перепробував багато рецептів: робили напилення на болт щоб стерта пластикова защіпка таки закріплювалася як належить, проте цього вистачало на кілька разів і через навантаження усе поверталося на круги свою. Рішення виявилося банальне і просте: докупити опорну триногу від іншої моделі монопода. У моєму випадку придбав триногу від китайського бренду Benro, яка ідеально підійшла і служила надійно вірою і правдою. Така реінкарнація буде коштувати від 17 до 20 вічнозелених. Як кому поталанить.
Ще одним недоліком у певних ситуаціях є саме висота. Хоча питання спірне. Наявна висота має і позитив – компактність і легкість конструкції в процесі транспортування. Вага Yunteng VCT 288 – приблизно 1 кг.
Yunteng VCT 288 – сильні сторони та позитивні моменти
До сильних сторін цього монопода я б насамперед відніс вартість, бо те що ми отримуємо за такі гроші у брендових виробників просто треба множити на три або на чотири. По конструкції алюмінієва нога за роки нарікань не викликала і до сьогодні працює надійно і справно. Пластикові зажими надійно фіксували висунуті секції і ні разу не підвели за весь час експлуатації. А монопод побував навіть в гірських умовах. Голова – як за такі гроші взагалі суперова. М’який хід як по горизонталі так і по вертикалі. Ручку можна перекручувати, як для правшів так і шульг їв.
І мабуть найсильнішою стороною цього монопода є його комплектність і стандартність з’єднань. Він розкладається на три окремі запчастини: нога, голова, опорна тринога. Усі різьбові з’єднання є стандартними тож сам монопод можна використовувати без голови прикрутивши камеру до ноги, або навпаки опорну триногу прикрутивши до голови отримуємо міні-штатив. У своїй практиці я навіть монопод прикручував до слейдера і отримував щось на подобі візка. Але ця процедура здійснювалася з певними нюансами, про що колись розповім у лайфхаках. Ну і тут є також багато маленьких дрібниць, які роблять користування Yunteng VCT 288 зручним та комфортним. Це неопренова насадка, це ремінець для транспортування це врешті чохол, який йде у комплекті.
Yunteng VCT 288 – висновки
За роки експлуатації дана модель себе зарекомендувала з кращої сторони. Це надійний і бюджетний інструмент як для початківців так і для бюджетних студій. Хоча він на усіх 100% нездатний замінити професійні моноподу, та все ж відсотків 70% їхньої роботи йому під силу. Єдине що варто зробити під час купівлі Yunteng VCT 288 – поміняти опорну триногу, оскільки рідна з ладу виходить дуже скоро.
Сподіваюся що дана модель буде служити вірою і правдою не одному відеографу і з її допомогою буде відзнята не один відео шедевр.
Цікавий огляд бо собі думаю купити. Але в мене 2 питання:
1. Скільки часу у вас був цей монопод?
2. Що таке неопрен, там жеж паролонова накладка для зими?
Світлана дякую за запитання. Щойно глянув по записах – придбали його у 2015 році і досі він нам служить вірою і правдою. Тобто 3 роки експлуатації. Щодо паролонової накладки. Насправді це неопрен – матеріал, який має властивість відбирати вологу з рук. Тобто у більшості оглядів мабуть не цлком вірне тлумачення що це для морозу. Навпаки неопрен більше використовується для жаркої погоди щоб руки не зіскощували. Хоча думаю і зимовю він не буде зайвим.
Місяць тому купив цей монопод. Поки тринога тримається, але в комплекті була ще одна цікава деталь – резиновий ковпачок. Не підкажете для чого він?
Слушне запитання і зауваження. Насамперед у нашому огляді мова йшла про модель 3 річної давнини. Проте типову проблему з опорною триногою ми відслідковували ще рік тому. Та час не стоїть на місці і виробники вносять певні зміни у свої моделі. Те що yunteng vct 288 так довго протримався на ринку, свідчить про її успішність. Та все ж нещодавно переглянув декілька нових оглядів про цей монопод і виявляється там внесено декілька конструктивних змін. Мабіть хронологічно це сталося десь цього року. По перше додано новий чохол з більш цупкої тканини, по-друге дещо змінено конструкцію опорної триноги, і по-третє в комплект додано ковпачок про який ви запитуєте. Насправді це насадка на нижню частину опорної триноги для випадків коли монопод використовуєте не розкладаючи цю триногу. І ця зміна справді є оправданою. Згадаймо там на кінці є гумове закінчення з диркою по центру, куди у таких ситуаціях набивається бруд. Щодо нової опорної триноги маю дещо скептичний настрій, оскільки змін зазнав шаровий шарнір, але конструкція фіксування лапок здається не змінилася. Та всеж поживемо побачимо. Цікаво як це у вас буде працювати. Будь-ласка відпишіться про цю проблему через деякий час. Будемо вдячні.
Yunteng – а шо ще випускає цей китаєць?
Взагалі якщо проаналізувати їх асортимент, це в основному моноподи для селфі. Так звані селфіпалки, а також бюджетні професійні моноподи та штативи. Насправді натрапляв і на моноподи з кращими характеристиками по висоті. Але складається враження що їх випускали короткочасно і тепер уже немає у продажі.
А наскільки стабільний він у роботі. ну чи камера добре тримається? Не трясеться?
До заявлених 3 кг – тримається молотком. При навантажені можуть бути прогини і важко втримати стабільно камеру. Але такі моменти трапляються вкрай рідко. для цього треба мати чималеньку тушку, здоровий телевик, накамерний монітор і світло. О тут можуть бути якісь артефакти. Хоча без надкамерного монітора у нас все працювало на оК!