Вас напевно здивує, що у цьому пості є відео про надкамерний монітор, але логіка у цьому є. Загалом цього відео не мало бути. Це так звані «хвости» чи експерименти, коли ти відзняв головне відео, але є ще час і пробуєш з ходу зімпровізувати якусь тему щоб ефективно використати час на студії. Тож розповідь про над камерний монітор це такий собі пост-влог до однотемної публікації тут на ЯрекФото.
Відео валялося в архівах і ось настав момент його звідтіля дістати. Річ у тім що стандартний Vegas почав вести себе взагалі неадекватно. Постійні вильоти, краші, підгальмовування з відтворенням, яке так і не вдалося подолати нарешті довели до того що терпець увірвався. І навіть усі ті плюшки за які я любив цю програму не могли стримати старт пошуків альтернативи.
Чому не Adobe Premiere
Чесно? З Adobe Premiere не раз пробував стартувати, проте стримувало одне «але». Як ви бачили з попередніх відео – ношу окуляри, тобто маю певні проблеми з зором. Відтак підхід до підбору обладнання та програм відбувається по дещо іншому алгоритму ніж у звичайних відеографів. Я не заперечую що Adobe Premiere є крутою монтажкою з якісними плагінами і можливостями. Та все ж у моєму випадку інтерфейс програми є справжнім пеклом. Монохромність елементів, мікроскопічність перемикачів та регуляторів робить програму справжнім лабіринтом. Через засилля і щільність дрібної інформації кожен пошук навіть звичних органів управління кожен раз наново заганяє мене в лабіринт пошуків. Після п’ятої спроби зрозумів чого нам не судилося разом працювати. І цією перепоною є саме інтерфейс програми, який аж ніяк не обійти і не під лаштувати під себе.
Чому DaVinci Resolve?
До цієї програми заглядав раніше. Заставили потреби у корекції кольорів, яких у Vegas обмаль. Уже тоді отримав якесь поверхневе уявлення про інтерфейс програми. Він не ідеал і в багатьох аспектах навіть уступає тому ж Вегасу, проте в порівнянні Adobe Premiere куди продуманіший. Тут за рахунок вкладок вдалося розмістити таки чималенький шмат органів управління проте у достатньо великому графічному виконанні, що в розумінні юзабіліті є куди прийнятніше і комфортніше. Ну і зрештою остання поведінка Vegas спонукала ширше заглибитися в Davinci Resolve.
Davinci Resolve – перший ролик
Можна багато читати і багато дивитися всіляких мануалів, проте найкращим учителем є практика. Отож переглянувши декілька відео по основах програми вирішую приступити до створення першого ролика у цій програмі. І якраз під руку потрапляє відео про «Надкамерний монітор». І так передімною постало завдання змонтувати ролик у стилі попередніх роликів, проте саме в DaVinci Resolve. Тому у цьому творчому процесі мені як мінімум доведеться розібрати такі речі як інструменти розрізання кліпів, як застосування хромокею, і провести просту кольорокорекцію.
Насправді не усе так просто виявилося на старті, оскільки логіка програми дещо відмінна від попередника. Та вивчити і зрозуміти її не так і важко. На початковій стадії відмічаю зручність вмикання появи і вимикання блоків (бібліотеки, панель інспектора, медіа пул тощо). Дуже легко оптимізувати простір прибираючи непотрібні на той чи інший момент блоки. Трохи незвичною виявилась конструкція таймлайн, яка чітко розділена на відео і аудіо треки, а також поведінка кліпів в процесі пересування. Ні тут не має створення автоматичних кросфейдерів як у Вегасі, а йде просте витирання фрегменту кліпу, який опинився під низом. Проте до цього треба звикнути. Візуалізація самих кліпів дуже нагадує Вегас, тобто можна по картинках орієнтуватися що є у конкретному кліпі. А загалом відображення таймлайн має декілька режимів, які можна змінювати.
Щодо ефектів, переходів тощо. Вони тут є присутні у мінімальному наборі, та все ж програма підтримує OMF тож уся бібліотека зовнішніх плагінів, які були інстальовані в Вегасі з’явилася і тут. Мало того вони працюють набагато коректніше ніж у попереднику даючи доступ до тонких налаштувань.
Щодо хромокею. В DaVinci Resolve виявилося багато способів як вирізати фон. Я нарахував три. Хоча вони не стандартні і дещо незвичні, проте результат набагато цікавіший і кращий. Аж тут зрозумів недоліки тих прийомів, якими користувався у Вегасі.
Про коректор кольорів годі говорити, оскільки для цього варто присвятити цілий курс. Справді DaVinci Resolve є лідером в кольорокорекції, даючи можливість фактично прирівняти корекцію відео до корекції фото у Фотошопі.
В останній версії програми DaVinci Resolve інтегровано стільки інструментарію, що 90% усіх потреб у створенні відео цілком реально робити її засобами. Пригадую такі потреби як синхронування аудіо доріжок коли запис звуку вівся на рекордер та на камеру. Усе це робиться просто безпосередньо в DaVinci Resolve. Стабілізація відео, також потужний інструмент, яким володіє ця програма. Тобто завдання які на Вегасі можна було зробити з допомогою зовнішніх плагінів та розширень, в DaVinci Resolve робиться внутрішнім інструментарієм, який по якості не то що не гірший а навіть в рази перевершує попередника.
І нарешті дісталися до рендера. Тут все просто: зручні пресети і стабільна швидка робота. Мені дивно, але ролик весь процес тут відбувається втричі швидше ніж у Вегасі. Чому? Для мене загадка.
Можливі недоліки програми DaVinci Resolve
А вони є? Нажаль так, хоча і не критичні. Так програма час від часу вилітає. Тому Ctrl+S не варто забувати. Хотілося б візуалізації ефектів і особливо переходів, оскільки з одних назв важко збагнути, що за що відповідає. Також хотілося б управління кривими в межах треку а не кліпу. Можливо воно уже є, та знайти не вдалося.
Про атипові моменти DaVinci Resolve
До них доведеться звикати. Поняття «Ноди» чи в однині «Нода», абсолютно нове явище в управлінні програмами. В DaVinci Resolve справу з нодами доведеться мати під час кольорокорекції та композингу. І якщо в першому випадку можна обійтися однією нодою, то при побудові композиції аж ніяк.
Система нодів – послідовність контейнерів з певними видозмінами, ефектами, чи додаваннями чогось. Образно кажучи вони формують послідовність дій, які відображаються у форматі ланцюжка. І ось тут криється перевага нодів над слоями, оскільки ноди можна поднювати і як слої а також як послідовності. Тобто простору для корекцій з’явилося вдвічі більше і вони дають змогу творити набагато складніші комбінації поєднання ефектів. Хоча я і досі намагаюся вникнути у їх суть, проте розумію що Ноди для композингу є однією з найсильніших сторін цієї програми. Тож поява «Фюжин» у DaVinci Resolve перевтілила цей софт у справжнього монстра відео монтажу.
DaVinci Resolve – що далі
Загалом першим роликом я задоволений. Так, не ідеал. Ще треба зрозуміти як боротися з шумами, як точніше застосовувати маски. Проте ролик дав змогу зануритися на практиці в DaVinci Resolve. Тому що далі? Ну а далі вивчення програми і застосування на практиці. Навіть створюючи цей перший ролик, довелося багато чого переосмислити. Багато кроків досі ще не запам’ятав. Отож тактика наступна. Звісно на повний курс з вивчення DaVinci Resolve мене звісно не стане, оскільки сам вникаю і вивчаю. Проте свого часу вивчаючи програму для звукозапису та аранжування Pro Tools випробував цікавий формат огляду – Відео шпаргалка.
Суть цього формату дуже проста: у короткому відео розглянути якийсь один простий момент у роботі з програмою. Насправді в історії з Pro Tools на студії звукозапису досі користуюся цими відео, оскільки пам’ятати усе не реально. Тож у випадку з DaVinci Resolve мабуть також варто вдатися до цієї методики, яка переконаний насамперед допоможе мені, ну і для бажаючих також стане в нагоді у пізнанні цієї програми. Отож перед нами відкривається нове вікно можливосте під назвою Davinci Resolve, яке персонально я готовий пізнати максимально. Хто зі мною – приєднуйтесь.
