Дана тема для мене є особливо близькою, оскільки понад 20 років маю досвіду роботи звукорежисера на студії звукозапису (ну це так з мого паралельного життя). Приступаючи до першої відеороботи, я по особливому розумів значення якісного запису звуку. Проте як цього досягти було для мене дилемою з багатьма невідомими, оскільки тут усе не так. Тут в основному польовий запис, тут відсутні стерильні студійні умови і великі якісні мікрофони. Як же ж бути в таких ситуаціях.
Насправді не усе так просто як виглядає на перший погляд. Банальним підбором вдалої звукової схеми тут не обійтися. І взагалі звукозапис для відео суттєво відрізняється від студійного звукозапису, тому сподіваюся мої роздуми і моя історія стануть вам у нагоді.
Звук для відео – цифровий
У даному розділі говоримо про технічні аспекти цифрового звуку. Маємо розуміти що в сучасній відеоіндустрії, як і відеокартинка так і звук є цифровими. Відтак весь голос чи звук який потрапляє на той чи інший мікрофон перетворюється в цифру. Робиться дане перетворення з допомогою вмонтованого приладу АЦП (аналого-цифровий перетворювач). Цей прилад може бути вмонтований в камеру, а може бути зовнішнім. Тут вибирати вам у кожній з конкретних ситуацій.
Відповідно цифровий звук має певні технічні характеристики, яких необхідно дотримуватися. Насамперед це дискретність звуку, або своєрідна роздільна здатність звуку. У відеоіндустрії найбільш розповсюдженими є два показники: 44100 герц і 48000 герц. По якості перший відповідає стандартам компакт дисків, а другий – в основному використовується для DVD. Чесно скажу на телевізійному обладнанні різницю ви не відчуєте. Дуже несуттєву різницю можна почути виключно на якісних студійних аудіо моніторах. Проте якщо ви опуститесь нижче 44000 герц звук почне суттєво втрачати у якості. Також варто пам’ятати що чим вища дискретність тим більшим буде по об’єму файл. На студіях звукозапису доступні навіть параметри в 82000 герц, 96000герц і 192000 герц.
Для чого власно розповідаю про дискретність? Річ у тім що під час запису звуку в процесі відеозйомки вам ці дані необхідно буде вказати приладу, який власне буде записувати звук. Це може бути ваша камера або зовнішній записуючий прилад. Ну і ще про конвертацію звуку. Річ у тім, що при конвертації звуку з меншими показниками на більші нажаль будуть втрати у якості, оскільки не ніяк не можна зробити скажімо з мотузки довжиною у метр – 2 метри. Так її можна поздовжньо розрізати і зв’язати в є дину конструкцію, проте вона втратить у міцності Теж відбувається з намаганням конвертувати звук скажімо х 44100 у 82000 герц. Якщо мова йде про вживані показники, на щастя тут різниця мінімальна тож і відмінність у якості також буде мінімальною. Та все ж такий пірует є небажаним.
І ще про один параметри, який впливає на якість звуку – бітрейд звуку. Характеристика дуже подібна до бітності відеокартинки. Тобто сим вище число – тим якісніше отримуємо звуковий сигнал. Загалом таким собі стандартом є бітність в 16 біт, яка відповідає якості компакт дисків, хоча в студіях існують і вищі характеристики в 24 біта і 32 біта. Звісно бітність можна понизити до 8 біт, проте одразу на виході отримаємо вдвічі гірший звук. Щодо підвищення бітності, також би не рекомендував експериментувати, оскільки не усі відтворювальні пристрої здатні зрозуміти ці параметри.
Отож при запису цифрового звуку у відео дотримуємось наступних характеристик: 44100\48000 герц з бітністю в 16 біт.
Звук для відео – фотографічний або кіношний
Тут поговоримо про творчо-технічні звукові моменти, з якими найчастіше доведеться мати справу під час відеозапису. Якщо у студійних умовах звук поділяється на інструментальні чи вокальні аудіо доріжки, у відео усе прив’язане до специфіки жанру. Тут ми будемо найчастіше мати справу з наступними моментами:
– дикторський закадровий голос
– диктор в кадрі (так званий стедап)
– загальна шумова картинка
Не випадково виділяю саме такі типи звукозапису оскільки для реалізації кожного з них необхідна відмінна звукова схема. Звісно у постпродакшн є і четвертий моменти: використання студійного музичного матеріалу, проте ви не приймаєте участі в його створенні –він у вас готовий, отож і випадає з теми нашої публікації.
Розпочнемо огляд у зворотному порядку.
Загальна шумова картина або ще відома термінологічно як Інтер шум. Це загальний набір звуків який характеризує момент зйомок сцени. Це може бути шум вітру, потік машин, людський гамір тощо. Що цікаво у кіноіндустрії такі речі часто-густо моделюють на студіях для кращої деталізації. Пригадую, колись відвідував монтажно-тонувальний цех кіностудії ім. О.Довженка і власне мене тоді дуже вразила студія де записували різні шумові ефекти: скрип дверей, ходіння по снігу, розбите скло тощо. Та в телевізійній чи продкшн сфері такі речі є занадто дорогим явищем, отож доводиться викручуватися підручними засобами.
Що нам може знадобитися для запису загальної шумової картинки. Як не дивно це вмонтований у дзеркальну камеру мікрофон. Він цілком здатний впоратися з неконтрастним шумовим наповненням. Проте якщо ви потрапили під сильний вітер чи у місце з яскраво виділеними по гучності звуками, тут краще використати спеціальні зовнішні мікрофони-пушки, які мають можливість перемикати направленість, що дає можливість використовувати їх як для запису загальної шумової картинки так і індивідуальних виступів.
Диктор в кадрі. В такій ситуації персонально я надаю перевагу петличним. Річ у тім, що в такій ситуації нам необхідно якомога гучніше і чіткіше записати того хто виступає в кадрі, і як найменше зовнішньої шумової картинки. У такому випадку найефективнішим звісно є петличний мікрофон, оскільки він кріпиться максимально близько до джерела звуку і під час запису перебуває на постійній відстані від нього. А це дає нам стабільну звукову діаграму, яку можна набагато ефективніше обробити в постпродакшн.
Дикторський закадровий голос – тут маємо справу з майже студійними вимогами. Завданням такого типу звукозапису є максимально чистий сигнал диктора без будь-яких акустичних і шумових домішок. В ідеалі такі речі записуються у спеціальних студійних кімнатах. Та все ж як показує досвід непоганого результату можна досягнути і в домашніх умовах. Та для цього нам необхідно: хороший якісний мікрофон (може бути навіть і петличний), і приміщення де найнижчий рівень ехо. В таких випадках рекомендую такі записи робити в кімнатах де є штори чи килими на стінах ну і максимально відсуваємося від робочого компа, оскільки той забезпечить вам низькочастотним шумом. Якщо ж використовуємо зовнішній мікрофон – намагаємось максимально близько підсунутись до нього. В такому випадку різниця між вашим дикторським голосом і акустикою кімнати буде на вашу користь..
Ось так коротко наскільки можна розповів про основи звукозапису під час відеозйомки. У продовжені цієї теми розкажу яка різниця між записом звуку в індустрії звукозапису та індустрії відео, а також спробуємо пройтися по конкретних приладах і технічних засобах, які вам знадобляться для якісного запису звуку під час відеозйомки. Та це уже буде в наступній частині.
