Чесно кажучи дуже довго йшов до цієї теми, оскільки нею ми переступаємо поріг святая святих усіх художників та митців. Це те явище, розуміння якого робить вас справжніми профі і відкриває для вас просто неосяжні можливості у творчій фотографії. Я можна навіть сказати боявся цієї теми оскільки нерозуміння багатьох моментів перевтілювала відчуття кольору у щось надприродне і міфічне. Та все ж рано чи пізно але при бажанні розвитку настає момент ламати кордони і персонально для мене саме колір став тим стимулом щоб рухатися далі у своїй фото творчості.
Навіщо для фотографа розуміння природи кольору
Отож у цій публікації попробую трохи зупинитися на природі такого явища як колір та колір у фотографії. Ну і Логічно виникає запитання, а чи потрібне знання теорії кольору для фотографів? Справді сучасна цифрова техніка уже продукує кольорові світлини, кольорова якість яких здавалося б залежить виключно від техніки на яку вони зроблені.
Десь у контексті монохромних світлин чи можливо репортажної фотозйомки був і згідний з тим що фотографам про коір треба знати чисто номінативно. Але коли мова йде про художню, рекламну портретну чи інші види фотографії, якраз тут знання теорії кольорів будуть ой як доречні. Особливо в процесі постобробки коли на меті стоїть питання покращення світлини, або створення на її основі певних образів. Саме в колоруванні світлин закладається потужний творчий інструмент, який дасть вам змогу виділитися з загалу, знайти свій характер та стиль. Тому без сумніву, якщо маєте на меті стати фото особистістю без кольору просто ніяк.
Колір у фотографії: міфічний чи фізичний.
Пригадую зі своєї практики звукорежисера (а є в моїй біографії і такий факт) через декілька років роботи на студії зробив карколомне відкриття: виявляється звук це не щось надзвичайне – він має цілком фізичну природу, зі своїми законами і одиницями виміру. І знову ж вдруге у своєму житті довелося пройти ту ж дорогу від міфів до реальності на якій вдруге зробив справжнє відкриття що колір насправді і не належить до чогось потойбічного чи надприродного. У нього цілком фізична природа, знову ж зі своїми законами і одиницями виміру.
І власне такі відкриття дають розуміння того наскільки ми недосконалі. Скажімо наше вухо здатне сприймати спектр звукових хвиль від 20 герц до 20000 герц, а насправді до і після є ще дуже багато цікавого. Ті ж птахи в основному спілкуються за межею 20000 герц і ми як механізми просто позбавлені можливості слухати їх. Щось подібне і зі світлом. До речі ось базовий момент чого маємо розбиратися у кольорах. Колір явище світлове і воно на 100% залежить від світла, яке є основою фотографії. Так от колір це ніщо інакше як різні довжини світлової хвилі. А якщо ще точніше це певна довжина електромагнітної хвилі яке ми бачимо як світло. Звісно і тут є певний коридор який ми можемо бачити. Згадаймо спектральну лінійку чи кольори райдуги. Ось він спектр кольорів чи набір хвиль які вловлює наше око. Ну окремо є ще чорний та білий. Чорний – відсутність кольорів, а білий – мікс усіх кольорів.
Ось так просто. Якщо спиратися на кольори в ракурсі фотографії ми будемо їх ідентифікувати в температурних показниках, які вимірюються у Кельвінах. Довгі хвилі низьких показників це відповідно червоний спектр, який плавно переходить в оранжевий, жовтий, зелений. Відповідно синій це короткохвильовий. Ну і логічно а що за межею. Якщо не помиляюся чим коротша хвиля – ультрафіолет, рентгенівські промені і ще далі радіація. Ну тут я у фізиці не сильний і мене можуть науковці виправити. Та нас власне буде цікавити видимий спектр кольорів, оскільки саме вони будуть формувати нашу фотографічну картинку.
Колір у фотографії що далі
У наступних публікаціях спробуємо поговорити про психологію кольорів, про закономірності у співвідношеннях кольорів, ну і зрештою на практиці будемо пробувати змінювати кольоровий баланс наших світлин. Сподіваюся що задумане таки вдасться зреалізувати і ми разом пройдемо цей шлях до логічного завершення практикою.
