Даний аксесуар вперше побачив у свого знайомого років 7 тому під час відео зйомок однієї із імпрез. Спочатку подумав, що це – «понти», і ця штуковина виключно для понтів. Досить ефектно вона тоді виглядала на дзеркальних фотоапаратах. Та не минуло й 7 років, і ось виникла потреба й мені по «понтуватися». Минуло декількох днів, і ось передімною ця штука. До речі відома вона в народі, як РК-видошукач або просто «наглазник». Хоча з останньою назвою можу і посперечатися, проте саме в інтернет магазинах вона проходила під такою назвою.
Тримаючи вюфайндер в руках переконуюсь, що це дуже проста річ: така собі пластикова труба неправильної форми, де зі сторони звуження вмонтовано збільшувальне скло і гумову заглушку. Ось і все. Та на фотоапараті усе виглядає дуже ефектно.
Навіщо мені вюфайндер
То ж навіщо мені знадобився даний аксесуар. Річ у тім, що нарешті вирішив проекспериментувати зі старою радянською оптикою. Уже було визначився зі склом (про що до речі обов’язково напишу) і ось тут виникла проблема: оптика мануальна і на сучасних апаратах не так просто наводити на чіткість. Оскільки ношу окуляри – виникли побоювання, що не зтанцююсь з діоптріями. Ось тут якраз і поступила порада спробувати вюфайдер, однією з переваг якого власне є і допомога у фокусуванні.
Переваги вюфайндера
Як я уже згадував однією з переваг даного аксесуара є допомога у наведені на різкість об’єктива. В чому ця допомога проявляється. Як бачимо з конструкції і системи кріплення, вюфайндер кріпиться до рідкокристалічного монітора фотоапарата. Мало того на виході завдяки лінзі ми отримуємо збільшене в 2-3 рази зображення монітора. Звісно при таких умовах фокусуватися набагато легше і простіше. При моїх ручних проблемах з фокусуванням у мене в мануальному режимі почали виходити чіткі світлини. І це вже був частково прогрес. Чому частково розповім згодом.
А наразі про ще одну суттєву перевагу цього прибамбаса – захист від зовнішнього освітлення. Особливо це актуально для відеографів, які позбавлені можливості користуватися оптичним видошукачем. Особливо в сонячну днину їм доводиться дуже важко, оскільки рідкокристалічний монітор губиться у сонячному світлі і на ньому важко щось розгледіти. І якраз тут на допомогу приходить вюфайндер. Він фактично нівелює сонячне світло розміщаючи оператора сам на сам з монітором у темній кімнати. Все просто і зручно. Тому власне цей аксесуар можна частіше побачити у відеографів ніж у фотографів.
Ну і третя перевага є суттєвою для відеографів: вюфайндер забезпечує третю точку опори для камери, що суттєво впливає на стабільність відеозйомки. Звісно не все так ідеально, проте з цим аксесуаром картинка куди стабільніша, оскільки не лише зростає чіткість рухів, але й швидкість кадрування.
Вюфайндер6 види та особливості.
Модельність щодо бюджету
Сучасний ринок пропонує широку лінійку вюфайндерів: від дешевих до дорогих моделей. Вони по великій мірі мають і певні відмінності. Якщо дешеві моделі це просто видошукач, то дорожчі можуть мати декілька функцій. Зокрема в одному положенні вони як вюфайндер, а якщо відкинути лінзу у верх, він перевтілюється в козирок для рідкокристалічного монітора. Також там дещо відмінні система кріплення.
Тип кріплення рамки на корпус
О і якраз настав момент поговорити про кріплення, яке тут відіграє дуже важливу роль. З одного боку вони усі кріпляться до спеціальної металевої рамки з допомогою магнітів, яка кріпиться на монітор. Це зроблено для швидкого та зручного монтажу. А ось кріплення рамок розділяється на два підвиди: перший – з допомогою різьби під штатив, і другий з допомогою двостороннього скотчу. Кожен з них має свої плюси і мінуси. У моєму випадку я отримав вюфайндер з другим типом кріплення рамки. З одного боку якось щось ліпити на корпус фотоапарата не було бажання, хоча в комплекті йдуть спеціальні серветки для очищення залишків скотчу. Навіть було так, що розпочав пошуки першого типу кріплення. Проте в одному з відео оглядів довелося побачити ситуацію коли покупець придбав вюфайндер з кріпленням під штативне гніздо і він зустрівся з проблемою неможливості використання батарейної ручки (бустера). Враховуючи той факт, що теж часто використовую батарейну ручку рішення змінити тип кріплення рамки довелося відмінити. Отож далі говоримо про позитиви і негативи двох типів кріплення рамки.
Перший тип (з допомогою гнізда під штатив). Звісно позитивом такого типу кріплення є надійність, і відсутність потреби щось кудись клеїти на корпус. Негативом є неможливість використання батарейного блоку (бустера).
Другий тип (з допомогою двостороннього скотчу). Позитивом є 
можливість довішувати додаткові аксесуари знизу тушки (батарейний блок і ін.) Недолік – ненадійність кріплення та необхідність приклеювання додаткової деталі на корпус фотоапарата, незважаючи на те що це просто двосторонній скоч.
Розмір моделей
Здавалося б усі видошукачі ззовні майже однакові. Та все ж знаємо що різні моделі фотоапаратів мають різні розміри. Відповідно і вюфайндери поділяються на моделі відносно розмірів фотоапаратів. Отож перед тим як придбати ту чи іншу модель вартує розібратися чи вона вам підходить. Загалом прийнято їх класифікувати версіями V1, V2, V3, V4, V5, V6. Ось таблиця відповідності тої чи іншої моделі до певних фотоапаратів.
V1 Canon 5DmkII\7D\500D Nikon D700\D800
V2 Canon 550D\5DmkIII
V3 Canon 600D\60D
V4 Sony NEX3\NEX5
V5 Nikon 1
V6 Canon EOS M
Практика і експлуатація
Ось ніби і все що необхідно знати про ці пристрої. Та все ж за час використання на поверхню вилазять певні проблеми, які та лінзи. Ну тут к чи інакше можуть додати дискомфорту. З власної практики скажу, що для мене персонально стало надзвичайно неприємним моментом вертикальне фотографування. Через конструкцію гумової заглушки у мене постійно вюфайндер злітає з магнітів, що є досить неприємним моментом. А враховуючи тип кріплення рамки, то разом з ним летить і рамка. А підчас репортажної сесії це досить неприємний момент на який варто зважати.
Ще один нюанс, який спостерігається при роботі з вюфайндером – пересвіт картинки на моніторі. Насправді це ілюзія, тому знавці радять не боятися додавати контрасту і експозиції.
Також бувалі фотографи розповідають, що часто у дешевих моделях спостерігається випадання магнітів з корпусу, тому вони радять одразу їх додатково укріпити скочем.
Ще одним недоліком, який може вас спіткати – погане фокусування лінзи вюфайндера. Ну рішення тут лежить уже у сфері лайфхаку. Деякі з кулібінів вирішують її вирішують з допомогою лінз зі звичайних окулярів, які підставляють між резинкою і рідною лупою. Таким чином корегуються діоптрії. Ну на що наш народ тільки нездатний.
Висновок
А загалом прилад надзвичайно корисний, враховуючи його вартість. Навіть не знаю чи вартує купляти дорожчі версії. Звісно якщо у вас повнокадрова тушка і відповідна оптика для зручності можна придбати дорожчі моделі, які низку вищеописаних проблем вирішують. Але якщо ви початківець, проте уже плануєте перейти на мануальну оптику, чи ви відеограф і вам бракує комфорту під час зйомок у сонячний день – дешевий аналог цілком відпрацює затрачений на нього бюджет.
Підготував Ярослав Баран
