Йшли ми до придбання цього об’єктива досить довго. Уся передісторія є в публікації «Про особливості використання надширококутної оптики». І ось нарешті мрії здійснилися і ми маємо в своєму арсеналі Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6. Чому саме він і які його особливості на перший погляд ділимось далі.
Хто він Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6
Про те «що таке надширококутний об’єктив і навіщо він потрібний» ми вже розповідали, проте ще раз коротко нагадаємо усі нюанси. Отож надширококутні об’єктиви це досить таки окрема оптична ніша гаджетів, які стоять осторонь загалу. І уся фішка у дуже специфічних функціях і завданнях які вони виконують. Їх головною місією є помістити в кадрі якомога більше простору тобто захопити якомога ширший кут огляду. І чим менше число в міліметрах в назві моделі – тим більше простору поміститься у кадр. Для чого це потрібно? А потрібно це насамперед для фотографування малих приміщень, для фотографування репортажних сцен з складним сюжетом, для фотографування об’ємних пейзажів.
Об’єктив Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 якраз один з таких. Звісно перед тим як вибір зупинити на ньому ми розглядали багато різних моделей. Але конкурентів саме в цьому міліметровому діапазоні і з такими властивостями не так і багато. Що це за властивості: ну насамперед це надширококутний діапазон і наявність автофокусу. Так є дешевші об’єктиви з ширшим кутом у 8 мм, але вони мануальні. Тож серед конкурентів знайшов лише теж Sigma 10-20 mm. Але з діафрагмою 3.5, аналогічний марки Canon 10-20 mm. F/4.5-5.6 та Nikkor 10-20 mm. F/4.5-5.6. Усіх їх вирізняє достатньо висока вартість. Річ у тім що виконати подібного роду об’єктив з мінімальними просторовими спотвореннями не так то й просто. Тут не обійтися від асферичних лінз, які трудоємні у виробництві.
Первинний огляд Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6
Об’єктив зібраний достатньо добротно оскільки як не як належить до старого флагманського класу EX який згодом у цього виробника замінив клас ART. Хоча корпус пластиковий (як і більшість об’єктивів Sigma), проте його флагманську приналежність видає добротна підгонка деталей, металевий байонет і наявність ультразвукового HSM двигуна фокусування/
Отож Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 розрахований на кропнуті матриці. Конкретно наша модель була виконана для стандарту EF-S під системи Canon. На корпусі маємо два електронні трансфокатора і один перемикач фокусування. В комплекті йде рідна бленда. В середині маємо 6-полюсткову діафрагму.
Ось такий на перший погляд агрегат, який ми отримали для користування. Відзначу він достатньо легкий і приємно сидить у руці, тож якихось збочень щодо управління тут не буде.
Про Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 з першої практики
Справді ми його довго не маринували і одразу кинулись у бій щоб зрозуміти що це за пташка. Проте перед тим трохи поюзали нет щоб зрозуміти відмінності скажімо навіть з його світлішим братом. Так от як розповідають оглядачі виявляється темніша версія має одну суттєву перевагу – вона відчутно чіткіша. До речі теж вагалися брати світлу чи темну версію, але зрозуміли наступну істину що в репортажці цей об’єктив буде використовуватися вкрай рідко, тож у нас будуть зйомки де можна передбачити світлову картину. Відтак перевагу надали чіткості.
Ще один нюанс з 6-пелюстковою діафрагмою. Багато хто це зазначає як недолік. Та знову ж призначення Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 явно не портрет і на глибоке боке не претендую. Хоча об’єктив здивував: на 20 мм у нього навіть розмивається задній фон. Ну це більше як бонус.
Ще одна сильна сторона власне дорожчих надширококутників у рівномірнішому розподілі чіткості по усій площині кадру. Ні ну звісно трохи є замилення особливо на «відкритих» діафрагмах, але вони майже не помітні.
Наступна приємна фішка даного об’єктива у можливості його використання на повному кадрі принаймні для відео. Конструкція задньої лінзи тут така що не буде зачіпати дзеркало камери (не забуваємо що він був спроектований саме для дзеркальних камер) і на 20 мм вінєтування тут мінімальне.
Після першої сесії одразу скурпульозно переглянули кадри в редакторі. Ну аберації є, проте незначні і легко усуваються програмним методом. Також саме на Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 існують профілі об’єктивів у сучасних програмах. Вони трошки усувають дисторсію і добре усувають віньєтування по кутах. Загалом кадри на усіх фокусних відстанях вражають рівномірністю чіткості, що як на мене є головною перевагою цього об’єктива. Так в роботі відчувається те що маєш справу з темним об’єктивом, але усе піддається обробці на пості.
А тепер як себе веде Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 на бездзеркалках. Тестували ми його навіть не на Canon, а на Sony через перехідник Sigma MC-11. Маю констатувати що у нашому арсеналі кеноновських об’єктивів це найкомфортніший і найшвидший щодо роботи автофокусу. 4 сесії і жодного промаху.
Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 – замість висновків
Ну робити попередній висновки ще зарано, але вже можна констатувати що Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 сподобався з перших кадрів. Звісно це суб’єктивний момент, оскільки ми знали чого хочемо і після тривалого шляху ширококутних пошуків звісно це стало вершиною. Та все ж цей об’єктив має низку сильних сторін і це:
- Чіткість по усій площині кадру
- Якісна збірка
- Металевий байонет
- Наявність ультразвукового двигуна для фокусування
Є звісно у нього і недоліки:
- Темний
- 6 пелюсток діафрагми
- Відсутність стабілізатора
Але як показала практика недолі не критичні і піддаються корегуванню.
Тож загалом Sigma 10-20 mm. F/4.5-5.6 можемо рекомендувати як один з тих об’єктивів що варто мати у своєму арсеналі. Звісно він буде використовуватися не часто. Але коли наступить його момент – він точно не підведе і приємно здивує.
