Скажу: попрацювати з системою Nikon – давня мрія. . Так склалося що працював з різними системами, але з Nikon ну ніяк не складалося. Ще п’ять років тому була перша спроба і тоді у ролі донора опинилася модель Nikon D300S. Проте цей досвід був колективним і дуже короткочамним. І ось днями до рук потрапляє Nikon D40, тож користаю нагодою заглянути глибше у цю систему.
Nikon D40 – розчарування і відкритя.
Потрапив до мене Nikon D40 з коментарем “техніка несправна”. Ну, думаю, хоч гляну як вона виглядає і комусь на запчастини. Та коли почав розбиратися в деталях виявилось, що вона ну майже робоча. Просто кабель зарядного був перебитий і як згодом стало відомо не працювали дві з трьох точок фокусування.
Як бачимо з попереднього речення, у руки нам потрапила одна з найпростіших дзеркалок системи Nikon. Вона максимально урізана і вже відносно не молода. З’явилась на ринку у 2007 році, має на борту лише 6 мГп максимально повільна (2.5к/с.) і лише три точки фокусування. І це насправді дуже розчарувало. Проте не все так просто і не випадково саме Nikon D40 називають легендарною або народною камерою. Перші кадри одразу показали що тут щось та приховано від наших очей.
Отож починаю шукати інформацію в неті і починаю розуміти, який цікавий екзембляр потрапив до рук. Насамперед особливістю є його матриця, яка є стандарту CCD а не CMOS. Багато чув легенд про неї, але в руки потрапила вперше. А це і не дивно, адже з таким типом матриці не такий багато було випущено моделей. Камери з CCD вирізняються особливою кольоропередачею. І усе через попіксильне зчитування інформації. А якщо усе сказане помножити на жирнючі пікселі, яких тут небагато, проте вони великі, то Nikon D40 має точно не розчарувати.
Це один момент. Інший момент захований в кітовий оптиці цієї камери. Мабуть це один з найкращих кітових об’єктивів у лінійці Nikon. Річ у тім що у його конструкції було використано низькодисперсне скло, що позитивно вплинуло на його малюнок. Відтак це один з небагатьох об’єктивів з крученим боке, щось наподобі як в Геліосів. Згодом виробник вирішив здешевити цю модель і низькодисперсне скло було прибрано.
Отож як бачимо у нас в руках як мінімум цікава і неординарна модель. Звісно зрозуміти лінійку Nikon по ній не вийде, але щось нове пізнати однозначно вдасться.
Nikon D40 – перші практичні враження
Як вже казав, не все у цій камері справне. Але навіть незважаючи на це отримати результат таки вдалося. Фото наводжу нижче.
Так от навіть при одній робочій точці фокусування можна цілком реально зробити непогані кадри. Звісно тут все урізано. Чутливість регулюється лише стопами 200, 400, і до 1600. Є ще 3200 але воно тут має позначку Н-1. Що приємно вразило так це наявність 14-бітного RAW. Нагадаю, моя старенька дзеркала Sony a550, яка є значно молодшою і більш технічно просунутішою, має на борту лише 12 біт. Нагадаю, що величина бітності напряму впливає на діапазон корекцій і змін .
Отож коли закинув фото до редактора, був вражений кольоропередачею. Вона однозначно краща ніж у Соні, кольори піддаються широкому діапазону корекцій і ведуть себе набагато органічніше. Так тут присутня ніконовська жовтизна, проте вона тут радше додає плівковості і елітарності.
Якщо взагалі говорити по кольори Nikon D40, багато блогерів відмічає що власне тут кольоровий баланс заточений під плівкову фотозйомку і власне саме з Nikon D40 розпочався стандарт ніконовської жовтизни. Оскільки в своїй практиці приділяю вагоме значення колоруванню, то цей момент мене дуже втішив.
Отож навіть перші фотопроби показали, що “стара” не означає “погана”.
Nikon D40 – перші висновки.
Звісно що технічно камера є застаріла, тут і ергономіка так собі, тут і чутливість так собі, тут і маленький екран,ивідсутнісоь лайвВю. Усе це досить ускладнює роботу з Nikon D40. Проте її характер робить цю камеру неповторною з власним малюнком, кольоропередачею і атмосферою. Тому як художній інструмент вона ще здатна притягатися з сучасниками.
На далі очікую на портретну тестову зйомку. Чомусь переконаний що вона не розчарує. Тож мої плани потестити і віддати мабуть зазнають краху і таки в арсеналі з’явиться хоча і старенький але Nikon D40. Ну про це уже розповім з часом та досвідом.
