Жіночий портрет – таємниці (жінкам читати заборонено)

А наразі настав момент коли треба забрати від екранів моніторів усіх дівчат, жінок, жіночок. Шановні колеги-фотографині, вибачте, але це і вас стосується, бо будемо говорити про те у чому ми – чоловіки фотографи не маємо перед вами переваг. Ну що перевірили чи ніхто там не зазирає у шпарку і приступаємо до істинної чоловічої бесіди. Сьогодні хотів би торкнутися такої філософської теми як жіноча краса у портретній фотографії (жіночий портрет). І навіть питання не у технічних чи естетичних моментах а саме у філософській складовій цього явища «жіноча краса у фотографії».

Жіночий портрет – у чому проблема.

У чому ж проблема? Для мене досі залишається загадкою елементи жіночої краси. Ні у мене зі смаками якраз усе гаразд. Я досі не можу збагнути критерії оцінювання краси самих жінок. Раніше думав, що просто бракує досвіду у цій справі. Проте чим більше фотографую протилежну стать, розумію – що я їх щораз менше розумію. Інколи повертаєшся з фотосесії і так на тверезу голову оцінюєш отриманий жіночий портрет чи серію портретів – а вони просто супер. Несоромно на виставку виставляти. Та коли справа доходить до замовниці – усі укладені канони просто валяться. «Ні ця мені не подобається, і ця не така, і тут я по дурному виглядаю. О а ця просто бомба». І коли ти дивишся та екземпляр, який має виконати роль «бомби». Розумієш що буде «бомба», чи як каже фотограф Микола Козлов – «бімба». Тобто часто жінки обирають той жіночий портрет, який у розумінні нас фотографів ну десь можливо аутсайдер, або аж ніяк не тягне на «топ».

Та час минає, і в процесі роботи вмикаю журналіста і починаю проводити інтерв’ю чому саме такий вибір пав на цей жіночий портрет. Більшість аргументовно відповісти не можуть. Частина чесно констатує «просто він мені сподобався». Лишень одиниці можуть більш менш чітко сформулювати  свої заперечення: «тут у мене ніс недобре виглядає, тут тіні негарні, тут я не так дивлюся.» Коли починаєш шукати певні закономірності жіночої логіки, розумієш що проблема ускладняється виключно персоніфікованим підходом до поняття «краса». Тобто кожна жінка сприймає красу сугубо індивідуально і нема на то ради. Отож в процесі вивчення цього філософського аспекту фотографічної діяльності  сформував для себе декілька питань, які досі вивчаю і думаю про них буде ще не одна публікація.

1. Чи насправді існують певні загальні норм щодо жіночої краси, які б бодай якось рятували і спрощували ситуацію?
2. Чи можна знехтувати жіночим сприйняттям краси і робити виключно спираючись на власні естетичні відчуття?
3. Який алгоритм стосунків чоловіка-фотографа має бути у стосунках з моделлю жіночої статі.

Давайте спробую поділитися своїм баченням у цих питаннях, ну і звісно готовий слухати вас і про ваш досвід (ділимось у відгуках нижче публікації).

Чи насправді існують певні загальні норм щодо жіночої краси

Маємо визнати що фотографувати чоловіків і жінок це не те що різні прийоми і вимоги. Це різні абсолютно жанри у фотомистецтві. Жінка як «естетичний елемент» має значно ширший потенціал у плані краси, який ми фотографи покликані відкрити, примножити, збагатити. Відтак жіночий портрет ставить перед нами значно більше вимог ніж у звичайному випадку. Справді фотографувати жінку у кожному випадку  незвичайний випадок. Та все ж і тут є певні узагальнення, які притаманні більшості моментів.

По-перше жінки значно вимогливіші до питання краси ніж чоловіки, тож варто розраховувати на те що доведеться набагато прискіпливіше проводити корекцію та ретушування жіночого портрету. Тут буде грати роль усе: від якості шкіри на обличчі, до загальних форм. І цей фактор об’єднає усі випадки роботи над жіночим портретом. А ось які ці форми мають бути виключно усе персоніфіковано.

По-друге жінки – ідеалісти а не реалісти, тому підкреслити реальність краси  це велетенська помилка у роботі фотографа над жіночим портретом. На виході жінка має виглядати значно краще ніж перед об’єктивом фотоапарата. В противному випадку жіночого гніву вам не минути. Це наступний фактор який об’єднає майже 90% усіх жінок.

По третє, насправді жінки добрі створіння і багато чого пробачають. Проте ніколи не пробачать невиправлені дефекти шкіри. Це той момент після якого жінка готова з машини пересідати на мітлу. Ну звісно є жінки-дипломати, які подякують, побажають хорошого дня, потім елегантною ходою покинуть студії, при тому гримнувши дверима і викинувши отриманий результат на смітник. Звісно у цю студію вони уже не повернуться.

По-четверте, у створенні жіночої фотографії важливо не те чи подобається результат загалу, а важливо щоб жіночий портрет подобався самій героїні кадру. Якщо ви цього досягнули – кадр є 100% успішним і все решту не має значення (ваша думка, думка чоловічої половини, думка загалу). І цей момент також є спільним для 100% моментів створення жіночих портретів.

Чи можна знехтувати жіночим сприйняттям краси

Інколи виникає бажання просто не звертати увагу на думку панянок і слухатися виключного свого внутрішнього естетичного смаку, при цьому виграють і роботи і не буде стільки пропащих шедеврів. Але цей шлях видається вірним лишень на перший погляд. Звісно якщо перед вами якийсь предмет жіночого роду, так без сумніву варто поступати. Проте жінка це щось чарівне і особливе. Одразу виправляюся: це хтось здатний впливати не лишень на якість отриманого фотографічного матеріалу, але й навіть на вашу подальшу кар’єру. Отож знехтувати думкою жінок просто не вдасться і не варто цього робити з багатьох міркувань.

І перше з міркувань – це прийоми класичного маркетингу. Жінка окрім того що модель у кадрі, вона ж є ваш клієнт. А бажання клієнта – закон, табу яке не можна порушувати. Тому під час створення жіночого портрету маємо навчитися вимикати власне творче я і таки йти на поводу у жінок, як би це не звучало парадоксально. А друге міркування ми уже згадували в попередньому розділі: успішність вашої роботи буде залежати від того чи сподобається кадр героїні портрета. Якщо так – ви будете мати постійну клієнтку і хороший фітбек.

Ну і третє міркування полягає в тому, що жінка суцільна загадка, і чим більше будете їх пізнавати тим менше почнете розуміти жіночу логіку. Скажімо так, якщо б була гарантія, що ви за тривалий час збагнули усі таємниці жіночих смаків і були б переконані що вам видніше як фотографу як краще робити –  в такому випадку звісно можна було б надавати перевагу своєму внутрішньому голосу. Проте такої гарантії вам ніхто і ніколи не дасть. Тому варто взяти собі за аксіому, що коли ви створюєте жіночий портрет – думка героїні кадру є пріоритетною і архіважливою.

Який алгоритм стосунків з моделлю жіночої статі

А його ми якраз розкрили у двох попередніх питаннях. Насамперед щоб уникнути конфліктних ситуацій і непорозумінь варто постійно бути в контакті з замовницею. Відпрацьований матеріал обов’язково показувати і узгоджувати з клієнтом (уточнюю «з замовницею»). Лишень після її вибору приступаємо до пост обробки. І тут можна зробити невеликий лайфхак. Знаю що багато фотографів намагаються проміжний результат не показувати клієнтам, а лишень остаточний після пост обробки, вважаючи що так вони піднімають свою репутацію. Так от щоб убезпечити себе від роботи над дуже невдалими кадрами які може обрати замовниця, в такому випадку варто провести попередню власну фільтрацію кадрів і привести ситуацію до вибору серед вибраних. Це така золота середина, яка до дасть комфорту і вам і вашому клієнту.

Коли настав час пост обробки, обов’язково поцікавтесь щоб хотілося вашій замовниці внести у наповнення кадру. Як показує практика лишень професійні моделі здатні дати чітку відповідь на це питання. Та все ж ваша увага  у більшості не залишиться непоміченою. Пост обробку розпочинаємо з тих загальних моментів, про які ми вже згадували. Правимо шкіру і прибираємо інші дефекти в одязі і взагалі в зовнішньому вигляді, які і нас чоловіків десь негативно зачіпають. У крайньому випадку про певні зміни деталей, (скажімо таких як виправити горбинку на носі, звузити талію тощо) може попросити сама модель, проте з етичних міркувань не рекомендував би цього робити, оскільки розумні жінки можуть сприйняти такі поради як образу.

Даний алгоритм буде помічним саме на початках вашої роботи. Згодом якщо модель стане постійною вашою клієнткою, ви поступово навчитеся розуміти саме її пріоритети та вимоги щодо краси. Та все ж з кожною новою моделлю цю дорогу доведеться проробляти заново.

Жіночий портрет – з практики і замість післямови

Постійний клієнт – річ дуже добра і важлива у будь-якому виді діяльності. Для фотографів він також є особливим. Якщо замовниця уже вчетверте просить створити для неї новий жіночий портрет, це означає що ви частково розгадали її таємниці і підібрали правильний код до розуміння її принципів краси. І ось ту саме професійність моделей буде відігравати роль у пришвидшенні процесу пізнання жіночих стандартів.

Нам поталанило що в творчому об’єднанні «Фотопленер 1.0» маємо мульти-фахівця фотографа і модель в одній особі. І скільки б фотосесій з Марією Красновою ми не проводили для нас вона досі залишається загадкою. Проте як профі оптимізацію наших стосунків вона взяла у свої руки. Усе по алгоритму: переглядаємо відзняти сирий матеріал, далі Марія робить вибірку на власний розсуд і згодом ми отримуємо відібрані світлини з чіткими побажаннями та інструкціями що і як правити. На виході маємо результат, який у більшості отримує публікацію чи розповсюдження.

Мабуть складність стосунків фотографа з замовницею жіночої статті криється у природі жінок, які завжди гарні і неповторні. Відтак через ці фактори маємо розв’язувати інколи надскладні задачі. Та все ж у цьому є один великий позитив: жіночий портрет заставляє нас фотографів розвиватися у пошуках все нових і нових рецептів задоволення жіночих естетичних смаків. Отож хто наступний на портретну фотосесію?

Ярослав БАРАН

(на фото фотограф та модель Марія Краснова)