З розмови з фотографом-початківцем: «Я купив собі класний фотоапарат. Ну об’єктив там супер 18-55 мм третього покоління». І у цей момент мене осінило: «а я ж мав другого покоління». Звісно мова йде про кітові комплектні об’єктиви і у даному випадку марки Canon. А й справді яка різниця між цими скельцями? Тому далі спробуємо розібратися чи покоління грають важливу роль і чи варто гнатися за тими римськими цифрами?
Очікування від поколінь кітових об’єктивів
Коли якийсь гаджет зазнає апгрейду відповідно очікуєш на якісь покращення. Ну як фотограф хотів би щоб скло можливо трохи якісніше було, можливо якість матеріалі був кращий, однозначно хоча б на ступінь зросла світлосила, мотор фокусування став новішим і т.д. Це очікування змалював очікування фотографів, а що на справді? А насправді виробники думають дещо по інакшому і ці думки базуються на абсолютно відмінних моментах і очевидно на маркетингу. Тож як вони думають.
Що є насправді в поколіннях кітових об’єктивів
Думав щоб зрозуміти усю глибину змін поколінь кітових об’єктивів доведеться зробити чималі пошуки та експерименти. А насправді ні. Навіть у наших українських фотоблогерів є декілька просто чудових публікацій на дану тематику з технічними порівняннями та глибинним розбором польотів. Тож давайте зрозуміємо що ж таки апгрейдилося в кітових об’єктивах?
Насамперед зміни стосувалися дизайну. Справді старіші покоління дещо відрізняються від попередніх наявністю чи відсутністю тих чи інших графічних елементів. Найреволюційнішим апгрейдом мабуть варто вважати появу STM двигуна фокусування. Це справді фіча яка викликала ефект вав. Проте тут не обійшлося без «але». Очевидно на дотримання цінового коридору поява новомодного гаджета вимагала жертв. Ось такою жертвою стала світлосила об’єктива: з F/3.5 вона потемніла до F/4.5. Ну якщо бути відвертими тут є версії і зі старим значенням тому як кому куди повезе.
А щодо оптичних якостей, чи є якісь зміни? Так от тут оптична схема не змінювалася роками. Тобто оптичні властивості залишаються на місці ще з прадавніх часів. Добре це чи погано – філософське питання, на яке спробуємо відповісти нижче. А наразі ще момент щодо оптичної стабілізації. Про неї ходять легенди що мовляв у нових версіях краще продуманий алгоритм стабілізації. Тобто стабілізація працює чіткіше і відчутніше. Так воно чи ні – нажаль підтвердження цієї інформації знайти не зміг. Тому якщо хтось володіє такими даними – поділіться пліз.
Покоління кітових об’єктивів: що доброго і що поганого
Про те яким є кітовий об’єктив ми уже писали в публікації «Дещо про кітовий об’єктив». Чи він добрий чи поганий сказати однозначно не можна. Він доступний і на ньому таки можна робити шедеври – тож його переваги однозначно перевищують недоліки. Проте чи добре або чи погано що кітову лінійку виробник оновлює. Очевидно така маркетингова доля кіта бути дешевим і водночас універсальним об’єктивом. З одного боку ті дрібні зміни мало кому по великій мірі потрібні, та все ж уявімо ситуацію коли вам необхідно зробити серію фото не на вашому а на чужому новішому апараті. І вам в руки потрапляє новіший комплектний об’єктив – тут ви точно не розгубтесь і знаючи його можливості одразу будете демонструвати результат. І в цьому очевидна превага консервативності кітових об’єктивів.
Проте виникає інше питання: чи варто апгредитись на новіше покоління кітового об’єктива? Моя суб’єктивна відповідь – однозначно що ні, адже міняєте шило на мило. Тобто в принципі це не буде рахуватися апгрейдом. Якщо так приспічило щось суттєво змінити а фокусну відстань немає бажання міняти – краще брати об’єктиви з вищою і сталою світлосилою в 2.8. Як варіант Tamron 17-50 mm F/2.8. Про нього також є публікація у нас на сайті.
Сподіваюся ці невеликі роздуми скоординують ваші бажанні і зрештою покоління не введуть вас в оману, а апгрейд відбудеться у вас по справжньому ефективно та результативно.
