Фото в заголовку таки уже є історичне, адже не пригадую щоб ось так у тісному колі збиралися фотографи з різних кутків світу. Судіть самі: тут були присутні фотографи зі Львова, Самбора, Трускавця, Чорткова і навіть з США та Франції. Тут були присутні герої публікацій нашого блогу, а саме головний герой фотограф Микола Козлов, який є одним з тестерів нашого проекту, фотограф Ігор Бандрівчак, який іноді нас підстраховує обладнанням і ділиться досвідом, фотограф Сергій Глотов, який також є науковцем та полярником і з ним уже було декілька відеоблогів, а також у планах ще низка цікавих тем.
Насправді багатьох фотографів ще не знав, але саме ця зустріч дала нагоду познайомитися, та поспілкуватися. Варто зазначити що відвідати відкриття прийшли й представники шоу-бізнесу, оскільки Микола Козлов є відомим концертним фотографом. Серед глядачів можна було помітити співачку Тетяну Замрій, співака Я-Река а також українську зірку Андріану та її продюсера Володимира Водвуда.
Загалом усе відбувалося у Львові в атмосферному для фотографів місці – кав’ярні музеї «Фіксаж». Експозиція Миколи Козлова в основному складається з портретів, більшість з яких концертні. А раз концертні то у центрі кадру багато знайомих обличь. Для себе впізнав Оксану Муху, Сергія Танчинця (група «Без обмежень»), Лесика Турка (група «Лесик Сам»), Андріану, Віктора Винника (група Мері) і ще багато відомих особистостей. Але поряд з тим можна було споглядати портрети дітей, звичайних людей, які у ролі моделей уже стали незвичайними.
Звісно усіх присутніх цікавило чому така назва «Колір чорний». І власне ведучі розкрили таємницю. Колір чорний для фотографів насправді це не є щось пусте драматичне і порожнє. Навпаки колір чорний містить в собі дуже багато інформації і є підсилювачем сприйняття світлих тонів. Не випадково будь-яке шоу розпочинається з того що світло у залі гасне і з темряви починається промальовуватися якийсь світлий образ. А якщо бути точнішим і процитувати директора Львівського фото музею Романа Метельського, то з точки зору фотографії, і напевно фізики «Чорний – взагалі не колір – це ахроматична зона….». Проте є в цій назві і літературний підтекст, адже саме так називається однойменний вірш Степана Руданського, який давно вже став піснею і її класне виконання можна знайти в неті у виконанні групи «МЕРІ».
Загалом усе відбулося по домашньому тепло та затишно. Було багато привітань від колег, друзів. Були навіть подарунки як от пам‘ятна монета з Антарктиди від Сергія Глотова. Загалом виставка триватиме до 30 вересня, тож кожен з охочих має можливість відвідати її та сформувати свої враження. А якщо комусь сильно поталанить – зможе попасти на кураторську екскурсію з автором виставки.
Ярослав БАРАН
