Не знаю чи ця новина претендує на революційність, проте дати друге цифрове життя вашим старим плівковим камерам таки здатна. Отож нещодавно компанія I’m back film спільно з Yashica презентували нову розробку, яка здатна дати друге життя вашим старим фотоапаратам. Отож про все трошки докладніше.
З плівкової фотокамери на цифрову
Якщо точніше новина вже й не така свіжа і сталася вона по факту ще у 2023 році, проте широкого розголосу вона набула лише тепер. Сам виріб розробники люблять називати «вічна плівка». Справді ззовні виріб нагадує звичну стандартну касету на 35-міліметрову плівку з невеликим виступом. На цьому виступі кріпиться світлочутливий сенсор-матриця, який при монтуванні в камеру чітко займає позицію плівки перед об’єктивом. Тобто інженерам вдалося розмістити у стандартні габарити старих плівкових камер елемент цифрового фотоапарата.
Не будемо оригінальні, якщо не скажемо що такі спроби були і раніше. Проте у тих історіях фотокамера піддавалася суттєвим переробкам. Звідтіля видалявся плівко-протяжний механізм щоб звільнити простір для електроніки. В певних випадках навіть видиралась задня кришка і там щось таке нарощувалось щоб збільшити об’єми камери.
У чому новаторство I’m back film
Новаторство розробки від I’m back полягає у тому, що ми отримуємо виріб, який не передбачає ніяких переробок у фотоапараті і вкладається туди як рідний елемент перетворюючи камеру на повноцінну цифрову. Ну а при бажанні ви можете цей механізм вийняти і знову користуватися камерою як саме плівковим фотоапаратом.
З одного боку усе ніби геніально і просто, тож чому раніше ніхто до цього не додумався? Якщо розібрати вищезгаданий виріб детальніше починаєш розуміти що не все так вже й просто. Розробникам довелося знайти компроміс між компактністю, універсальністю і сучасними тенденціями. Скажімо будь-яка матриця потребує живлення. І чим потужніша вона тим більше споживатиме енергії. В стандартну плівкову касету навряд чи всунеш потужний акумулятор. Ну ок, тоді ставимо старіші якісь матриці з меншою роздільною здатністю. Але в такому разі камера буде просто маркетингово ні до чого не придатна. Тож чи знайшли розробники компроміс?
Технічно розбираємо I’m back film
На перший погляд як глянути на цей пристрій – виглядає дуже компактно: муляє плівкової касети до якого з боку прикручено виступаючу плату з сенсором. І саме цей малюнок викликав шквал емоцій. Саме в такому формфакторі – це був би шедевр. Проте якщо зануритися глибше розуміємо що це лише один з елементів даного пристрою. Наступний елемент це достатньо масивний блок, який по формфактору нагадує батарейну ручку. Ось саме там ховається мозок цієї конструкції і елементи живлення. Він прикручується як звичний бустер до штативного гнізда. З нього виводиться -кнопку спуску затвора, яка кріпиться десь на корпусі.
Щодо матриці. В заявленій моделі маємо матрицю Sony IMX 269 на 20 мегапікселей. Її кроп-фактор 4\3 і вона здатна знімати відео 4К з частотою 60 кадрів в секунду.
Замість висновків
Напевно створити такий виріб при сучасних технологіях усе таки не так то і просто. При заявленій вартості коло 700 у.о. ми отримуємо можливості середньостатистичного Olimpus чи Lumix. Проте уся фішка криється у мобільності і можливостях використовувати усі фішки старих камер у цифровому середовищі, адже на виході тут є і JPG і RAW. Хотілося б звісно щоб дана технологія отримала свій розвиток у питанні «заліза», проте станом на 2025 рік нових заявок від компанії не чути. Насправді, якщо б я мав велику колекцію олдскульних камер – даний гаджет напевно уже давно був би у мене в колекції. Наразі ж майбутнє даної ідеї туманне, хоча напрямок і ідея у вірному руслі. Маю сподівання що з розвитком технологій через певний час усе таки вдасться побігати зі старим Зенітом чи якоюсь аналоговою Мінолтою втираючи носа звичним юзерам цифрової техніки.
