Ця історія дала мені дуже добру пораду: коли не знаєш конкретно що хочеш придбати з оптики – не спіши – розглянь якомога більше варіантів. Так от нарешті настав момент поповнити свій арсенал ширококутним об’єктивом. Добре що не придбав перше що підвернулось під руку, адже там в царині ширококутності не все так просто, як здається на перший погляд. Отож розбираємось навіщо потрібний широкий кут і які особливості ширококутного царства.
Що таке «широкий кут».
Ну про це ми писали не раз. Усе що нижче 50 мм. Фокусної відстані прийнято вважати широким кутом. Тобто об’єктив в 20мм в 40 мм належать уже до ширококутної оптики.
В чому воно проявляється в роботі? Тут все просто: чим ширший кут об’єктива (чим менша цифра фокусної відстані) тим більше простору поміститься в кадр. Тобто тим більший буде кут захвату простору.
Навіщо потрібний широкий кут.
Справді якщо у нас є звичний кут в 50 мм що відповідає фокусній відстані наших очей і ми якось собі даємо раду. Відійшов з камерою далі і маєш ширший кут. Так воно то так, але є один нюанс – враховується фокусна відстань одного ока, а ми ж дивимось двома, тому фактично бачимо в еквіваленті 25 – 30 мм. Це перший нюанс, і другий що не завжди ми маємо куди відійти.
Завжди у цьому випадку пригадую історію з нашим фотографом Марією Красновою, яку попросив сфоткати садибу в Карпатах. Не минуло багато часу як Марійка вийшла засмучена з садиби зі словами «Не можу – протилежна стіна перед очима.» Справді фотографувати маленькі карпатські номери з оптикою в 50мм – це ще той мазохізм. Отож перше і вагоме призначення ширококутних об’єктивів – фотографування маленьких інтер’єрів. Наступне – фотографування великих масивних об’єктів, фотографування панорам, астрофотографія ну і зрештою репортажка. Це лишень такий базовий перелік призначення ширококутних об’єктивів.
Де брати «широкий кут»
Найпростіший спосіб отримати широкий кут – дружити з кітовими об’єктивами, адже майже усі комплектні об’єктиви захоплюють чималий шмат широкого кута. Ну тут в лідерах є Sony зі своїми 16 мм на кропі і Lumix – з 12 та 14 мм. Canon Nikon зі своїми 18 мм здатні на багато гарних речей. Наступна група це зум-обєктиви які розпочинаються з ширококутного діапазону в 17, 24, 28 мм. Є таких достатньо. Ну а якщо вам не вистачає цього кута захвату простору – використовуємо ширококутні насадки. Про них ми уже писали не раз. Ну і зрештою якщо і цього не достатньо – купуємо надширококутні об’єктиви. Останні по якості і функціоналу виграють над усіма вище переліченими варіантами, проте і по ціні часто недоступні.
Навіщо шукаю «ширококутний об’єктив».
Час від часу туристичні проекти підкидували цікаві сесії готелей, садиб і інших туристичних принад. Ось тут потреба в широкому куті назріла давно. Спочатку був кітовий об’єктив, далі ширококутний конвертер, ділі знову кіт проте з ширшим кутом. І ось нарешті виникла ситуацію коли обзавелися зайві об’єктивів що дублювали один одного, тож приймаю рішення непотрібні варіанти продати щоб зрештою обзавестися надширококутним об’єктивом. І ось тут почалися пошуки і відкриття, які при при спішці могли б зіграти злий жарт у майбутньому. Отож наша історія:.
Ширококутні пошуки – хроніка
З чого починати. Насправді на початку був переконаний що нічого особливо й шукати непотрібно, оскільки на фірмові речі бюджету нема тому беремо популярний надширококутник Samyang 8мм fish eyе – старий добрий і популярний уже протягом років обєктивчик. І ось тут допоки велися пошуки виявилось що у цього виробника є об’єктиви і на 12 мм і на 14 мм. Мало того вони там є світлосильні і без приставки «риб’яче око». Добре що у той момент хтось таки надоумив натиснути на стоп-кран і почати розбиратися у питанні відмінностей риб’ячого ока і його відсутності.
І от тут приходить розуміння природи надширокого кута. Для того щоб якось помістити усю інформацію у розмірі відведеного кадру, оптика починає викривляти простір закручуючи його по краях у різні сторони. Це явище називається дисторсією. І тут виникає питання як до нього ставитися: як до ефекту чи як до багу оптики. Ну фотоіндустрія очевидно вирішила скористатися двома варіантами і там де дисторсію і широкий кут відпустили на свободу на об’єктивах почали писати fish eyе. Тут усе зрозуміло бо раз це фішай то відповідно в усіх очікування що простір буде завернуто так щоб аж у нас очі вилазили. Сьогодні це цікавий художній прийом, який демонструє фото з камер спостереження чи бажання побачити якомога більше чи погляд людини на світ через окуляри. Одним словом трактувань дуже багато.
Що цікаво, перебравши серію об’єктивів Samyang переконалися що у них достатньо непогане скло, проте в усіх добряче проявляється дисторсія. Це об’єктиви в основному мануальні. Але з різною світлосилою. Обрати по ціні і якості є що і вартість відносно не велика навіть за нові екзембляри. Так в процесі потрапив до рук ще надширококутник фішай від виробника Meike. Оптично важко сказати що там, але по якості збірки він виглядав краще , адже у повністю металевому корпусі.
Так от уже почав обирати з тих варіантів, як в один прекрасний момент до рук потрапила інформація про ще один надширококутник Sigma 10-20 mm. Насправді там є декілька варіантів по світлосилі, але по-перше техніка з достатньо якісного скла, по друге є автофокус, по третє в оглядах читаємо що дисторсія там взагалі мінімальна. Як при 10 мм таке може бути – мені просто важко уявити, та все ж приймаю рішення полювати саме за цією моделлю.
Особливості надширококутної оптики
Так от як ви вже зрозуміли, в одній з наступних публікацій будемо говорити саме про Sigma 10-20 mm якщо він нам потрапить до рук. І ось що мене там насамперед буде цікавити. По-перше власне наскільки він вигинає геометрію кадру. Однозначно викривлення буде присутнє, але наскільки. І друга слабинка яку я запримітив з попередніх досвідів – це нерівномірність чіткості по площині кадру. Особливо при використанні ширококутних конвертерів дуже знайома картина коли по центру кадру картинка чітка як жилетка, а от по боках суцільне мило. Звичайно дорожчі конвертера менше милять, але китайські бюджетні – це суцільний блюр. Персонально власне в об’єктиві очікую на рівномірну чіткість по усій площині кадру. Так воно чи ні -сподіваюся побачимо уже незабаром.
Надширококутна оптика – замість підсумків
Що можу сказати попередньо з невеликого досвіду управління такою оптикою. – техніка специфічна. Вона однозначно не пристосована для зйомки людей. Звичайно знімати можна, але це буде дуже складно робити через спотворення геометрії. Тай взагалі для коректної роботи з нею доведеться називати руку, адже в таких об’єктивах простір по інакшому інтерпретований.
Отож як ви вже зрозуміли ця історія буде мати продовження і воно має принаймні в творчому плані бути цікавим.
P.S.
В процесі написання і створення відео, яке можна переглянути нижче, щораз більше відкривалися можливості і потенціал надширококутної оптики. В якийсь момент вирішив стриматись щоб не доповнювати дану публікацію, а просто анонсую тут нижче нові можливості та відкриття. Одна з них: виявляється на надширококутник надзвичайно класно знімати селфі навіть з громіздкої камери. Через великий боєм простору ви навіть без візуального контролю точно потрапите в кадр.
