19 грудня нарешті сталося те, до чого йшов майже півтори року. Фотовиставка «Львів у стилі HYGGE» стартувала у Львівському палаці мистецтв що на Коперніка 17. Загалом виставка триватиме до 9 січня 2024 року.
Трохи нагадаю передісторії, адже перша виставка відбулася у Дрогобичі ще 17 листопада 2023 року. Проте Львівська виставка це дещо відмінний варіант, адже після Дрогобича було багато чого проаналізовано і новий досвід примінено у апгрейдній версії виставки.
Так що ж змінилося у порівнянні з попередньою версією. Ну насамперед те що змінився формат деяких світлин і загалом кількість сюжетів зросла до 25. Тобто з’явилися нові світлини і відповідно нова поезія. Також сам формат презентації суттєво відрізнявся від попередньої.
Отож 19 грудня глядачі як і в Дрогобичі не підкачали. За попередніми підрахунками їх було понад півсотні. І якщо на попередній виставці ми це число вираховували приблизно по світлинах, то у Львові мали більш точні дані, адже у програмі був передбачений розіграш подарунків, а відповідно і реєстрація.
Приємно що автора глядачам представила заступник директора Львівського палацу мистецтв пані Олександра Тимчишин, а далі усе перейшло до рук автора та його помічниці – ангелика Аліни. Приємно, що в залі вдалося і цього разу витримати домашню та відкриту атмосферу. Було багато розповідей, виступів ну і не минулося без музичних дарунків. Подружжя Оксани та Володимира Кухар подарували публіці чудову пісню про Львів. Не можу не згадати і про фотографів, які приїхали чи прийшли підтримати автора. А серед них керівник львівського фото музею Роман Метельський, відомий львівський фотограф Андрій Кубяк і ще багато цікавих та неординарних творчих особистостей, серед яких лідер групи Ван Боб – В’ячеслав Дрозд.
Загалом урочистості тривали понад годину і завершилися врученням символічних і цікавих подарунків подарунків. І тут теж без Дрогобича не минулося, адже двоє щасливчиків отримали в дарунок унікальний «Дрогобицький Різдвяний Фіточай», який розробили науковці біологи спираючись на науку та народну медицину. Ще було розіграну книгу автора та подарунковий сертифікат на фотосесію.
Коротко підсумовуючи дану подію, скажу що ще на крок наблизився до серії публікацій про фотовиставки, адже справді є що розповісти в контексті двох останніх двох виставок. Нажаль не все так просто і не все так райдужно. Звісно є свої підводні каміння та течії, про які знаючи завчасно можна зберегти багато нервових клітин. Проте усе реально, тому якщо є потреба і мрія власної фотовиставки – за неї таки варто поборотися.