Говоримо про очевидні речі, які підсвідомо кожен знає, але так чи інакше у своїй діяльності наступає на ті ж граблі. Автор цього посту також не виключення і останні декілька історій його колег саме спонукали написати декілька слів про речі які опосередковано стосуються фотографії. Тобто радше поміркуємо про психологію та маркетинг у фото індустрії ну і власне Що фотографу не варто показувати замовнику.
Історія перша – «задовольнити замовника»
Ціль у нас одна під час комерційної зйомки зробити гарний фото продукт, який би задовольнив замовника і ми за це б отримали свою зароблену заслужену винагороду. І ось тут перший казус у питанні «задовольнити замовника». Виявляється саме ось цей фактор є надзвичайно суб’єктивний у сприйнятті замовника і тут криється дуже багато підводних каменів що легко руйнують стосунки під час відносин між фотографом і замовником. Отож історія перша.
Нещодавно робив дві фотосесії для одного з інтернет-магазинів. Скажу робота цікава оскільки мова йде про зйомку одягу на моделях. Звісно про особливості комерційної зйомки, яка суттєво відрізняється від портретної поговоримо якось окремо. Так от перша сесія відбулася вважаю успішно, хоча я як фотограф нею був не цілком задоволений – не влаштовувало світло та локація. Але як показала практика це абсолютно не впливало на успішність сесії. На другу сесію вирішив врахувати усі помилки попередньої, проте раптом отримав від замовниці (власниці інтернет-магазину) вимогу передати їй після завершення другої сесії усі необроблені світлини також. Ну оскільки з такою вимогою у своїй практиці зустрічаюся мабуть вперше тож поряд з готовими світлинами висилаю арсенал сирцевих raw-файлів. Реакція була швидкою – «фотосесія невдала і заплатити за неї не можу». Пояснювати що там не так звісно ніхто не збирався. Отож причиною тут могли бути два варіанти: а) до оброблених фото справа не дійшла, б) була свідома маніпуляція не заплатити фотографу за роботу.
Тобто вийшов такий собі парадокс що кращу фотосесію яка враховувала вимоги як замовника так і фотографа – забракували. І це був перший своєрідний урок на власному досвіді чого фотографу не варто показувати замовнику. А висновок наступний: «необроблений матеріал для замовника» не означає що ви маєте віддати все як є. І проблема тут у психології ваших клієнтів. Жоден з замовників не буде розбиратися чи фото оброблене чи ні, він сприймає їх по факту: перед ним сіра плоска фотографія – усе фото погане. Відтак якщо у вас є подібні вимоги – постарайтесь усе ж приділити їм час первинної обробки.
Ну і скажу на той момент знав про цей нюанс, але спрацювала банальна лінь адже фоток було поза 1000. Відповідно саме лінь і спричинила втрату сесії, а можливо й клієнта.
Історія друга – «показати фотки в реал таймі»
Наступна історія трапилася з моїм колегою фотографом, який нещодавно зробив дивний пірует і змінив Canon 6DmkII на Canon 1Dmk3. Знавці зрозуміють філософію такого вчинку, проте не замовники та клієнти. Так ось під час чергової портретної сесії одна з моделей забажала подивитися на моніторі камери що вийшло. Ну фотографи часто люблять козиряти можливістю моментального перегляду і ось тут стався черговий казус. Модель скривила міміку мовляв фотки дуже погані, вона собі не так уявляла фото. Сесія була припинена і будь-які вмовляння що на цій моделі дуже поганий монітор нічим не зарадили.
Знову ж це був другий урок, який дав зрозуміти що не все і не кожному можна показувати одразу. А якщо врахувати що на жодній камері немає достойного монітора для презентування відзнятого матеріалу – від таких затій варто відмовлятися.
Що фотографу не варто показувати замовнику – природа та висновки
У чому природа таких проблем?. Справді корінь зла не у фотографії чи техніці а в психології замовника. Людина яка платить гроші не налаштована думати а налаштована сприймати все як є. Максимальна категорія оцінювання яка тут працює «подобається або не подобається». Відтак глянувши на сірий недоекспонований чи переекспонований raw замовник буде сприймати це остаточним результатом і для того щоб переконати у протилежному необхідно володіти неабияким ораторським талантом і даром переконання. Де такі фахівці є і куди вступати ви знаєте. Та ж ситуація з зображеннями на моніторі камери: для фотографа це прийнятно, але не для замовника. А ще якщо у вас в руках стара камера з недомонітором – рахуйте ви втратили клієнта під час такої демонстрації.
Персонально для себе з цих історій зробив два фундаментальних висновки.
- Не варто замовнику особливо комерційному показувати недороблений непрезентабельний фотоматеріал. Навіть у випадках коли той вимагає від вас віддати і необроблені фото, все ж варто приділити час і принаймні зробити первинну корекцію.
- Не лінуватися, адже кожна халтура і кожна хвилина ліні обернеться вам втратою клієнта, присадкою іміджу ну і вже відповідними наслідками ваших перспектив у фотоіндустрії.
Маю велике сподівання що мій досвід і мої граблі стануть корисними для вас і убезпечать від помилок, які можуть добряче наламати дров. А це дуже важливо особливо у такий важкий час. Успіху нам та Перемоги!!!
