Говоримо про мрії і можливо іронічно про «фантастику». Не люблю писати про те чого не тримав в руках, але так сталося, що за останній період щось дуже часто довкола мене крутиться інфа про Sony A9 III, тож зрештою хотілося поділитися своїми думками стосовно неї. Тим паче що на днях відбудеться її публічна презентація в одному з фотомагазинів Києва. Ну буд ждати того моменту коли вона доїде до Львова.
Що це за серія Sony A9
Серія справді «фантастична», оскільки камер не дешеві. Скажімо Sony A9 III коштує приблизно 6 тисяч вічнозелених. Тобто для середнього споживача можна вважати недоступна, а з падінням рівня життя в Україні – просто камера-«мрія».
Чесно скажу, коли почув про дану серію фотокамер Sony, мені здавалося що це напевно уже середній формат і відповідно тим оправдана вартість камери. Та ні, з оглядів і опису технічних характеристик дізнаюся що вав-ефекту тут не буде: звичний фул-фрейм з просунутими репортерськими властивостями. Скажімо у Sony A9 II маємо скорострільність 20 кадрів в секунду. Відверто скажу 11 кадрів в секунду це щось психологічно дуже важке, коли починає крутитися голова і виникає великий острах щоб затвор дожив хоча б ресурсний період. А тут маємо 20 кадрів в секунду. Ну і 24 мегапікселі матриці абсолютно не вражають.
Та все ж у перших моделях Sony A9 було закладено одну цікаву фітчу, яка в майбутньому може і дозволити вистрілити цій камері. Йдеться про багатослойну матрицю яка суттєво прискорює обробку отриманого зображення. Але знову ж чи вистрілить? Знаючи гиблий маркетинг компанії Sony можу припустити що на виході отримуємо або круту камеру, або коробочку натикану технічними ноухау. І ось вихід: на світ з’явилася Sony A9 III.
Sony A9 III – крута камера чи коробочка з технічними рішеннями.
Читаючи публікації про Sony A9 III якраз складається враження, що ось це саме та модель яка має вистрілити і нарешті оправдати існування камер 9-ї серії. Та чи так воно є? Що вселяє надію у вав-камеру. Ну насамперед це потужніший процесор. Кажуть він у 8 разів потужніший від Sony A9 II. По друге вперше у цій камері застосовано технологію по піксельного зчитування інформації. Ну будемо відверті що технологія не нова, та все ж на CMOS-матрицях це щось новеньке. І вдалося цього досягнути саме завдяки багатослойній конструкції матриці. Відтак усі ці рішення призвели до того що це перша камера з повноцінним глобальним затвором.
Відсутність механічного затвору дала змогу отримати покращення багатьох характеристик камер. Швидкострільність маємо 120 кадрів в секунду при зйомці у форматі 14 -бітного RAW, маємо космічні показники короткої витримки синхронізації з фотоспалахами у 1/80000 с. Тож спалах тут синхронізується при будь-якій витримці. Звісно тут є і матрична 5-осьова стабілізація, яку ніби то теж вдосконалили. По відео маємо можливість зйомки в 4К до 120 кадрів в секунду. Щодо фокусування тут теж пророблена робота. Воно далі працює по гібридному принципу і тут вдосконалили розпізнавання об’єктів та допиляли фокусування в русі і точок фокусування тут поза 700.
Sony A9 III – саме та камера чи ні?
З вищевикладених технічних характеристик можу припустити, що у Sony A9 III усе таки куди крутіше ніж в попередницях. Тут маємо мати нижчий рівень шумів при високих ISO, тут проблеми з ролінг шатером взагалі б мали бути відсутні. Тут очевидно динаміка зображення мала б зрости. Загалом мали б отримати цупкіший автофокус і зі стабілізацією менше змазів у кадрі. Одним словом вершина еволюції лінійки фотоапаратів Sony.
Та реальність опускає нас на землю. Ну по-перше матриця залишається розміром у 24 мега пікселі і повнокадрова. Далі питання до матричної стабілізації: як вона працює. Якщо лише коректно з об’єктивами Sony, то для нас нічого нового. Так само як спрацьовує автофокус з нерідними об’єктивами через перехідники? А це питання актуальне як ніколи якщо зважати на вартість камери і рідної оптики. Єдине, що справді вражає: це швидкість по кадрової зйомки. Але чи це головне у камері. Ну і як з ергономікою?
Отож висновок наступний: Sony A9 III заінтригувала, але висновки робити зарано. Потрібні тести. Чомусь таки схиляюся до думки, що це доповнення коробочки непотрібними технічними ноу-хау. І робити такі очікування дає підстави тенденція виробника Sony за кожною гучною заявою ховати безліч «але». Тому насправді хотілося б помилятися у своїх очікуваннях та висновках, бо і камери Sony мають свої цікаві задатки, і хотілося б побачити розвиток їх. Та все ж не попробуємо не зрозуміємо. Отож прохання до тих, хто потрапить таки на презентацію Sony A9 III – поділитися бодай першими враженнями від цієї камери, ну і вкотре посилаю в пустоту сподівання (звернення до представників Sony) мати змогу познайомитися з флагманом як то кажуть тет-а-тет.
