Ще так років 2-3 тому про моноблоки у студійній фотографії говорили лише професіонали, тобто дуже обмежена каста фотографів, які вправлялися в студіях. І в такому форматі в основному були джерела імпульсного фотографічного світла. Та час йде і форм-фактор моноблоку перекочував на прилади постійного світла. І тут здається почувається цілком комфортно. Про це свідчить зростання великої кількості моделей саме у цьому формфакторів. Отож бо й воно: давайте поговоримо в загальному про моноблок постійного світла та про його особливості і переваги.
Що таке моноблок постійного світла?
Моноблок як явище має не один рік історії. Та все ж у більшості випадків він нам знайомий у царині імпульсного світла. Чому так? Річ у тім що постійне світло у форматі моноблоку донедавна було достатньо дороге по вартості і технічно примхливе у експлуатації. Йдеться про надпотужні джерела галогенного світла, яке споживало дуже багато енергії і мало тенденцію до шаленого перегріву, ну і коштувало чимало та було надзвичайно чутливе до стресів. Та прогрес не стоїть на місці і з появою LED-технологій постійне світло у форматі моноблоку починає ставати доступнішим.
Проте звідкіля з’явився саме формат моноблоку. Знову ж тут роль зіграв «проклятий» для творчої людини маркетинг. Для здешевлення виробництва потужних фотоспалахів власне і було придумано таку конструкцію як моноблок. Її особливість в тому що в одному корпусі зосереджено усе що потрібно для функціонування потужних фотоспалахів: електроніка управління, охолодження і безпосередньо джерела світла. До речі чому говоримо саме про фотоспалахи? Річ у тім що якраз вперше на професійних студійних фотоспалахах з’явилися моноблоки. Постійне світло отримало їх дещо згодом.
Оскільки моноблоки одразу готувалися для стаціонарної роботи, тож уже незабаром вони обзавелися елементами, які зробили з них досить таки універсальними приладами. Тож давайте глянемо на загальну конструкцію цього приладу. За основу виберемо прилад, який став еталоном у сфері бюджетного джерела постійного світла, а саме Godox SL60W.
Корпус
Цей елемент відіграє одну з ключових ролей у комфорті використання моноблоків. Він може бути різної форми а також з різних матеріалів. Бюджетні версії переважно пластикові, а ось більш дорожчі обов’язково будуть хизуватися металевим корпусом.
Пульт управління
На задній стінці корпусу переважно зосереджено пульт управління. Тут розміщені роз’єми для зовнішнього блоку живлення (якщо такі є), а також регулятори потужності світла. Окрім цього тут розташовується дисплей з інформацією про режими роботи або індикатори які також інформують про реальний стан налаштувань. До речі у моноблоків постійного світла в порівнянні з моноблоками імпульсного світла є одна суттєва відмінність на пульті управління. В імпульсних регуляторів потужності переважно два оскільки є окремий регулятор для пілотної лампи і окремо для лампи самого спалаху. У нашому випадку все простіше. Проте тут можуть розміщуватися й інші елементи скажімо як кнопка доступу до меню чи USB-роз’єм. Ну і ще варто зазначити що в деяких моноблоках пульт управління може бути винесений на бокову стінку корпусу.
Кріплення на стійку та регулятор нахилу
Переважно ці два елементи становлять єдину конструкцію і безпосередньо впливають на функціональність та зручність користування. Насправді цей механічний блок може мати багато варіантів конструкції, але загалом він виконує дві функції: А) система кріплення до корпусу стійки; б) можливість нахилу усього моноблоку у вертикальній площині;. І саме другий варіант є особливо важливим оскільки варіантів реалізації є дуже багато. Траплялися моделі з болтовим затиском який дуже незручно відкручувати. Більш комфортним є ричаго-подібний затиск як у нашої моделі. Він дає можливість краще і чутливіше фіксувати позицію нахилу.
Байонет чи байонентне кільце
Про байонет у моноблоках уже розповідав в окремій публікації, лишень нагадаю що власне цей елемент відповідає за універсальність моноблоків, адже з допомогою цього вузла до корпусу кріпляться насадки (модифікатори світла), тож наш моноблок може бути і софіт-боксом і рефлектором і простим прожектором з лінзою Френеля.
Радіатор охолодження
Як на мене при сучасних технологіях його функція щоразу зменшується у конструкції моноблоку, та все ж чіпи ще гріються і питання безпеки навіть на бюджетних приладах мають бути присутніми.
LED-чіп
Або джерело світла – найголовніший елемент сучасних моноблоків постійного світла, адже від нього залежить якість кінцевого результату. Чіпи бувають різних форм, потужності і кольорової температури. Але як на мене тут найважливішим є їх потужність з прямою залежністю генерувати кількість світла. Звісно чим вища потужність тим більші можливості ви отримуєте в студії. 60 ватт це стартовий мінімум який відповідає умовно 600 ватам галогенного світла з яким уже можна комфортно працювати на невеликих дистанціях.
Недоліки моноблоків постійного світла
Першим суттєвим недоліком є вартість – вони врази дорожчі від своїх імпульсних братів у співвідношенні до потужності та генерації кількості світла. Та все ж у останні роки зберігається тенденція до здешевлення даного сегменту і появи якісної бюджетної модельної лінії.
Наступним недоліком є типова для усіх проблема незручності управління. Для того щоб вручну відрегулювати моноблок його необхідно опустити або взагалі зняти зі стійки. Хоча знову ж ця проблема вирішується запровадженням пультів дистанційного управління. В такому випадку можна одним пультом одразу керувати групою приладів. Налаштовується усе достатньо просто.
І ще один недолік проявляється при застосуванні для відео потреб. Переважно бюджетні моноблоки мають в корпусі досить гучний вентилятор охолодження що не завжди є позитивним моментом під час зйомок у студіях. Ну для фото потреб ця проблема нівелюється повністю.
Моноблок постійного світла – переваги
А їх значно більше. Насамперед це потужність. Сучасні моноблоки уже досягають у цьому питанні своїх імпульсних братів при цьому зберігаючи другу і важливу перевагу – контрольованість картинки: що бачу те і в кадрі. Третьою перевагою є звична для моноблоків універсальність щодо насадок та модифікаторів світла. Усі ці переваги врази вагоміші ніж недоліки. Щоб їх по справжньому посмакувати у роботі перед покупкою необхідно розуміти навіщо він вам і яка його безпосередня функція. І власне моноблоки це професійні пристрої для стаціонарної роботи в студії.
Моноблок постійного світла – лишень початок.
Як ви уже зрозуміли це лишень перша публікація про моноблоки та їх особливості. У наступній публікації спробуємо проаналізувати які цікаві бюджетні моделі сьогодні пропонує ринок і які особливості у виборі моноблоків. Ну і зрештою, якщо вас цікавить і є потреба підготую ще один невеликий пост а може навіть відео про те як налаштовувати управління групами моноблоків через пульт дистанційного управління. Очікую на відгуки.
